8.5 Зменшеннясобівартості продукції

магниевый скраб beletage

Зменшення собівартості продукції є важливим і необхіднимфактором підвищення ефективності виробництва. Для виявлен-ня резервів зменшення собівартості виробництва продукції не-обхідно розглянути фактори зменшення собівартості, під якимирозуміють сукупність сил і причин, які визначають рівень тадинаміку собівартості продукції.

Розрізняють наступні фактори зменшення собівартості про-дукції:

підвищення технічного рівня виробництва, тобто впрова-дження нових прогресивних технологій, підвищення рівня ме-ханізації та автоматизації виробничих процесів; розширеннямасштабів використання й удосконалення техніки і технології,що застосовується; краще використання сировини і матеріалів;

поліпшення організації виробництва і праці, зокрема вдо-сконалення управління виробництвом і скорочення витрат нанього; упровадження наукової організації праці; поліпшеннявикористання основних виробничих фондів; поліпшення мате-ріально-технічного забезпечення; скорочення транспортно-складських витрат;

зміна обсягу виробництва, що зумовлює відносне скоро-чення умовно-постійних витрат у результаті зростання обсягувиробництва;

зміна структури, асортименту та поліпшення якості про-дукції.

Суму економії, отриману в результаті дії певних факторів, якправило визначають відносно до змінних витрат.

Економія матеріальних витрат може бути отримана внаслі-док зміни норми витрачання сировини і матеріалів, а також змі-ни ціни на ресурси і розрахована наступними способами:

Ем = (Но -Н1)• Ц-ВПр ,         (8.6)

де Но, Н1 — норма витрачання матеріалу до та після упрова-дження заходів, кг;

Ц — ціна одиниці матеріалу, грн;

ВПкр — обсяг випущеної продукції до кінця року з моментувпровадження заходу;

або      Ем = (1-V/J ^м,           (8.7)

де Ін — індекс норм витрат на матеріали;Іц — індекс цін на матеріали;

Ум — питома вага витрат на матеріали у собівартості проду-кції.

Індекси норм витрат матеріальних ресурсів та індекси цінрозраховуються за формулами:

Ім _; (8.8)

X & • т1 • Р1

X g1 • т1 • Р0

Z g1 • т0 • Р0

Іц —_1—Ј_L, (8.9)

де g1 — обсяг виготовленої продукції у розрахунковому періоді;

m0, m1 — норми витрат матеріальних ресурсів на одиницюпродукції відповідно у базовому та розрахунковому періодах;

р0, р1 — ціна ресурсу відповідно у базовому та розрахунко-вому періодах, грн.

Економія по заробітній платі, яка також може знизити собі-вартість продукції, обчислюється за рахунок підвищення проду-ктивності праці наступним способом:

Ез.п._ (1 -у2^) •Уз.п.,            (8.10)

з.п.

де Inm — індекс зростання продуктивності праці;Із.п. — індекс зміни заробітної плати;

Уз.п. — питома вага витрат на заробітну плату у собівартостіпродукції.

Індекс середньої заробітної плати та індекс продуктивностіпраці обчислюється для робітників, які працюють за відрядноюсистемою оплати праці за наступними формулами:

З          П

Із.п._ f'; Іпт _ ~=h,      (811)

З0 П0

де З0, Зі — середня заробітна плата відповідно у базовому тарозрахунковому періодах, грн;

П0, Пі — продуктивність робітників відповідно у базовомута розрахунковому періодах.

Економія із заробітної плати може мати місце за рахунокзниження трудомісткості:

Езп = (to • Пт сю -ti • Пт.с.і)• (1 + Н).Впкр , (8.12)

де t0, t1 — трудомісткість одиниці продукції до та після впрова-дження заходу;

Потс.о., Ця.сл — погодинна тарифна ставка до та після впрова-дження заходу;

Н — відсоток відрахувань на соціальні заходи;

ВПк.р. — випуск продукції з моменту впровадження заходу ідо кінця року.

Економія умовно-постійних витрат, яка досягається за умовизростання обсягу випущеної продукції, розраховується за формулою:

Е = (1 --Ууп,   (8.13)

І

вп

де Іуп — індекс зміни умовно-постійних витрат;

Івп — індекс зростання обсягу випущеної продукції;Ууп — питома вага умовно-постійних витрат у собівартостіпродукції.

Вплив структурних змін в асортименті продукції на змінувитрат (Сстр), що відносять на собівартість продукції, розрахо-вується за формулою:

Cc„v = Co .Івп -1 СогАг,       (8.14)

де Со — собівартість товарної продукції в базовому періоді;

С0і — собівартість одиниці і-го виду продукції в базовомуперіоді;

Аі — кількість і-ої продукції в розрахунковому періоді.Вплив зміни якості сировини (збільшення чи зменшення ча-стки корисного компонента) визначається за формулою:

Ся _ Q • Іеп(1 -К-),    (8.15)

Кя

де Кя — коефіцієнт якості сировини, який визначається співвід-ношенням частки корисного компонента розрахункового та ба-зового періодів.

Запитання для самоконтролю

Групи витрат та їх різновидності.

Класифікація витрат за економічними елементами.

Класифікація витрат за статтями калькуляції.

Прогнозування собівартості нової продукції.

Джерела і шляхи зниження собівартості.

Тести для самоконтролю

Собівартість продукції—це:

а)         витрати праці на виробництво і реалізацію продукції;

б)         витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції;

в)         виражені у грошовій формі витрати на виробництво і реалізаціюпродукції;

г)         витрати на виробництво і податки.

Яка з відповідей правильна:

а)         собівартість продукції вища від її вартості;

б)         вартість продукції вища від її собівартості;

в)         собівартість продукції дорівнює її вартості;

г)         собівартість може бути вища, нижча чи дорівнювати вартостіпродукції.

Калькуляція продукції складається:

а)         у розрізі комплексних статей;

б)         за економічними елементами;

в)         за статтями витрат;

г)         за визначений період.

Кошторис витрат на виробництво продукції' складається:а) за комплексними витратами;

б)         у розрізі економічних елементів;

в)         за визначений період;

г)         на одиницю виробу.

Які витрати потрібно додати до виробничої собівартості продук-ції, щоб отримати повну собівартість:

а)         загальнозаводські;

б)         цехові;

в)         позавиробничі;

г)         на утримання й експлуатацію обладнання.

Які з перелічених елементів не входять до виробничої' собіварто-сті:

а)         сировина й основні матеріали;

б)         витрати на підготовку кадрів;

в)         витрати на збут;

г)         амортизаційні відрахування.

Основними шляхами зниження витрат у матеріаломістких галу-зях є:

а)         використання відходів;

б)         випуск якісної' продукції;

в)         підвищення продуктивності праці;

г)         підвищення фондоозброєності.

Основними шляхами зниження собівартості продукції є:

а)         збільшення обсягу реалізації;

б)         підвищення фондовіддачі;

в)         підвищення якості продукції;

г)         економне використання матеріальних ресурсів.

За ступенем однорідності витрати поділяють на:

а)         прості;

б)         комплексні;

в)         постійні;

г)         змінні.

За способом обчислення у розрахунку на одиницю продукціївитрати поділяють на:

а)         прості;

б)         комплексні;

в)         прямі;

г)         непрямі.

Задачі

Маса заготовки вала керма 8,5 кг, а чиста вага — 7 кг. Ціна за-готовки 180 грн, а ціна відходів — 2700 грн/т. Заробітна плата навсіх операціях по обробці вала складає 9,8 грн. Непрямі витрати поцеху складають 280 % від фонду основної заробітної плати, загаль-нозаводські витрати — 130 %. Визначити собівартість вала керма.

Визначити зниження собівартості товарної продукції в планово-му році, якщо планом передбачено:

зростання продуктивності праці одного працівника — 108 %;

зростання середньої заробітної плати одного працюючого —102,5 %;

зниження матеріальних витрат — 5 %;

по звіту собівартість товарної продукції дорівнює — 26450 тис.грн.;

питома вага основної заробітної плати виробничих робітників —21 %;

питома вага матеріальних витрат — 42 %.

Виробнича собівартість фрезерного верстата за звітний ріксклала 90000 грн. Витрати на реалізацію верстата складають 5 %виробничої собівартості. Відпускна ціна верстата 118000 грн. Зарахунок заміни деяких деталей (високолегованих сталей середньо-легованими) передбачається в плановому році зменшити виробни-чу собівартість на 2,1 %. Визначити зміну рентабельності виробни-цтва фрезерного верстата.

9 ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИДІЯЛЬНОСТІПРОМИСЛОВОГОПІДПРИЄМСТВА