1.2 Поняття структури підприємства

магниевый скраб beletage

Виробництво — основна сфера діяльності промислово-го підприємства. Від того, яка саме продукція створюється, які за-соби виробництва використовуються, залежить обсяг виготовленоїпродукції та її якість, а отже, і досягнення мети діяльності підпри-ємства. На промисловому підприємстві використовуються такі ви-робничі фактори, як праця, матеріали та капітал. У різних видахвиробництва вони використовуються при різних поєднаннях. Так,виробництво, де велика роль у створенні продукту належить осно-вному капіталу, характеризують як капіталомістке виробництво —наприклад підприємства хімічної промисловості.

Залежно від частки витрат на різні елементи матеріальнихресурсів вирізняють матеріаломістке виробництво (підприємст-ва текстильної промисловості), енергомістке (виплавка сталі),трудомістке (де використовується висококваліфікована праця)та науковомістке виробництво (виготовлення комп'ютерів, ла-зерного обладнання, сучасного медичного обладнання тощо).

Промислові підприємства за виробничою характеристикоюрозподіляються на підприємства масового, серійного та одини-чного виробництва. У першому випадку — це підприємства, яківиробляють дуже великі обсяги однорідної продукції, розрахо-ваної на масового споживача (виготовлення двигунів, автомобі-лів, виробництво карданних валів тощо). У другому випадку —це підприємства, які виробляють продукцію різної модифікаціїз урахуванням особливих умов її застосування (виробництвообладнання для нафтовидобутку). Одиничне виробництво озна-чає виготовлення продукції за спеціально розробленими проек-тами та орієнтовані на конкретного споживача.

Основу діяльності кожного підприємства становить струк-тура підприємства, яка характеризує склад підрозділів та сис-тему зв'язків, підпорядкованості та взаємодії між ними. Розріз-няють поняття виробничої, загальної та організаційної структуруправління.

Виробнича структура — це комплекс цехів, дільниць, іншихвиробничих підрозділів і форми їх взаємозв'язку. Ця структуразалежить від характеру продукції, яку виробляє підприємство,рівня спеціалізації та кооперування з іншими підприємствами,технологічного процесу, виробничих потужностей тощо.

Спеціалізовані підприємства мають просту виробничу стру-ктуру, а універсальні — складну. На невеликих за обсягом про-дукції підприємствах існує безцехова структура, а на великихпідприємствах доцільними є збільшені цехи.

Виробнича структура є формою організації виробничого про-цесу підприємства. А виробничі процеси, за допомогою якихпредмети праці перетворюються на готовий продукт, є основни-ми й утворюють основне виробництво. Матеріальними об'єктамивиробничої структури підприємства є цехи, дільниці, лабораторії,де виробляється, проходить технічний контроль і випробовуєтьсякінцева продукція, комплектуючі вироби, матеріали і напівфаб-рикати, запчастини, перетворюються види енергії.

Виробничі процеси, які забезпечують умови для ритмічногофункціонування основного виробництва, називаються допоміж-ними і в комплексі утворюють допоміжне виробництво, головнафункція якого полягає у всебічному обслуговуванні та ритмічномузабезпеченні основного виробництва інструментом, енергією, па-ливом, ремонтом обладнання, транспортуванням вантажів.

Провідне місце у виробничій структурі належить цеху. Цех єосновною виробничою одиницею, відокремленою ланкою, уякій реалізуються виробничі процеси. На виробництві маютьмісце такі типи цехів: основні, допоміжні, другорядні, підсобні.Основними називаються цехи, де виробляється спеціалізованапродукція для даного підприємства. Вони поділяються на заго-тівельні, обробні, складальні. До заготівельних цехів належатьливарні (сірого, ковкого чавуну, кольорового, стального, фа-сонного, точного литва), ковальсько-пресувальні та інші.

До обробних цехів належать механообробні, деревообробні,термічні, гальванічні, лакофарбові. До складальних — цехи скла-дання виробів, їх фарбування, комплектації запчастинами тощо.

Допоміжні цехи, які забезпечують нормальне функціонуван-ня підприємства, мають такі види: інструментальні, енергетич-ні, тепло- та паросилові, ремонтні, транспортні тощо.

Другорядні цехи забезпечують перероблення відходів основно-го виробництва та виготовлення товарів народного споживання.

Підсобні цехи виробляють тару для упакування продукції,друкують інструкції щодо її використання.

Також у виробничій структурі підприємства мають місце об-слуговуючі господарства — це склади, комунікації, електроме-режі, опалення, вентиляція, транспортна інфраструктура.

На деяких підприємствах існують дослідні (експеримента-льні) цехи, які займаються підготовкою та випробуванням но-вих виробів, розробкою нових технологій, проведенням різно-манітних експериментальних робіт.

До складу цехів входять виробничі дільниці — це сукупністьтериторіально відокремлених робочих місць, на яких викону-ються технологічно однорідні роботи або виготовляється одно-типна продукція.

Кожна виробнича дільниця складається з робочих місць, якіоснащуються необхідними засобами праці відповідно до харак-теру його спеціалізації на виробничій площі та повинні забез-печувати високу продуктивність праці, гарантувати безпеку ро-боти, відповідати фізіологічним, естетичним та санітарно-гігієничним нормам.

Залежно від характеру спеціалізації виробництва у цехах тана дільницях розрізняють виробничу структуру предметну, тех-нологічну та предметно-технологічну (змішану).

Предметна структура має певний ступінь замкненості, демає місце виготовлення певного виробу або групи однотипнихвиробів, вузлів, деталей з використанням різноманітних техно-логічних процесів та операцій (цех кузовів, шасі, виготовленнядвигунів на автомобільному заводі). Предметна структура під-приємства визначає послідовність використання засобів праці утехнологічному процесі, застосування високопродуктивногообладнання, інструментів, штампів тощо. Використовується напідприємствах багатосерійного та масового виробництва з об-меженою номенклатурою та значними обсягами продукції.

Технологічна структура визначає чітку технологічну відо-кремленість, коли цех спеціалізується на виконанні певної час-тки технологічного процесу або окремої стадії виробничогопроцесу (ливарні, термічні, механообробні, складальні цехимашинобудівного підприємства). Така структура використову-ється переважно на підприємствах одиничного та дрібносерій-ного виробництва з різноманітною та нестійкою номенклату-рою продукції.

Предметно-технологічна структура (змішана) характери-зує наявність на одному й тому самому підприємстві основнихцехів, які організовані за предметним та технологічним прин-ципом. Наприклад, заготівельні цехи організовуються за техно-логічним принципом, а обробні та складальні — за предметнимпринципом. Така виробнича структура переважає у машинобу-дуванні, меблевій, швейній галузях промисловості.

Формування виробничої структури здійснюється під впли-вом таких факторів:

галузева належність, номенклатура продукції, її техніко-економічні особливості;

тип виробництва, рівень спеціалізації та кооперування;

структура засобів праці та технології;

ступінь складності конструкції й технологічність продукції;

організація обслуговування обладнання, його ремонт і мо-дернізація;

мобільність виробничого процесу, його спроможність опе-ративно переходити на випуск нової продукції.

Будь-яке підприємство — це сукупність не тільки виробничихпідрозділів. До його складу входять відділи апарату управління,заклади культурно-побутового призначення, інші невиробничіпідрозділи. Тому поряд з виробничою структурою має місце зага-льна структура підприємства — це сукупність усіх виробничих,невиробничих та управлінських підрозділів. Підприємство очолюєголовний керівник (директор, віце-президент), який здійснює кері-вництво підприємством у цілому, розпоряджається в межах чин-ного законодавства його майном та засобами, укладає договори,відкриває в банках розрахункові рахунки тощо.

Першим заступником директора є головний інженер, якийкерує науково-дослідними та експериментальними роботами,відповідає за вдосконалення техніки та технології виробництва,розроблює заходи щодо підвищення якості продукції.

Заступник директора з питань економіки (головний еконо-міст) відповідає за організацію планової роботи на підприємствіта проводить аналіз діяльності роботи підприємства. У йогокомпетенції знаходяться також питання фінансів, організаціїпраці та заробітної плати.

Начальник виробництва забезпечує виконання планів під-приємства, а підпорядкований йому виробничий відділ розроб-ляє оперативні плани випуску продукції для кожного цеху, за-безпечує ритмічну роботу щодо їх виконання, здійснює кон-троль та регулювання перебігу виробничого процесу.

Заступник директора з комерційних питань вивчає попит напродукцію, ринки збуту, реклами, займається просуванням то-варів до покупців, а також здійснює матеріально-технічне за-безпечення виробництва.

Заступник директора з кадрових питань відповідає за реалі-зацію кадрової політики підприємства, контролює питання від-бору персоналу, його професійну орієнтацію, навчання, підви-щення за посадою, переведення та звільнення. Також йомупідпорядковані служби, що задовольняють соціальні потребиперсоналу підприємства.

На підприємстві декілька підрозділів апарату управлінняпідпорядковані безпосередньо директорові — бухгалтерія, від-діл технічного контролю, канцелярія. У бухгалтерії здійснюєть-ся облік виробництва, контроль за використанням засобів та до-триманням фінансової дисципліни, складання звітів та балансів,розрахунки з робітниками та службовцями.

Відділ технічного контролю виконує функцію контролюякості продукції, розробляє та впроваджує системи управлінняякістю і не залежить від будь-якого заступника директора.

Канцелярія займається прийманням вхідної документації, їїреєстрацією, обліком, розподілом, організує внутрішній доку-ментообіг, відправлення та зберігання документів.

Директорові підприємства також безпосередньо підпорядкованіначальники цехів, які здійснюють технічне та господарське керів-ництво цехом. До складу апарату управління цеху входять заступ-ник з підготовки виробництва, який займається питаннями розроб-ки технологічних процесів, забезпечує дільницю необхідною доку-ментацією та оснащенням; механік цеху — організовує ремонт ус-таткування та нагляд за його експлуатацією; економіст цеху — очо-лює економічну роботу в межах цеху; нормувальник — займаєтьсяпитаннями нормування та оплати праці. Начальник цеху здійснюєуправління виробництвом за допомогою майстрів виробничих діль-ниць, які безпосередньо організовують роботу виконавців.

Відповідно до виробничої структури підприємства форму-ються органи управління дільниць, цехів та всього підприємст-ва в цілому. Управлінський персонал підприємства поділяєтьсяна лінійний та функціональний. Лінійний персонал забезпечуєбезпосереднє керівництво виробництвом, функціональний —допомагає функціональним керівникам виконувати функціїуправління своїми підрозділами. Відносини, які між ними ви-никають, утворюють систему управління підприємством.

Організаційна структура управління — це форма системиуправління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість їїелементів, де кожний її елемент має своє певне місце та відповіднізв'язки, які й забезпечують їх взаємодію. Зв'язки поділяються налінійні (директор — керівник цеху — майстер); функціональні(керівник цеху — керівник планового відділу); міжфункціональні(начальник механічного цеху — начальник складального цеху).

Характер зазначених зв'язків визначає відповідний тип ор-ганізаційної структури управління:

Лінійна організаційна структура управління — де кожнийпідлеглий має тільки одного керівника, який виконує всі адмі-ністративні та спеціальні функції у відповідному підрозділі. Утакому підрозділі мають місце чіткість взаємовідносин, несупе-речливість команд, оперативність підготовки та реалізаціїуправлінських рішень, надійний контроль.

Функціональна організаційна структура управління — уякій кожний виробничий підрозділ отримує розпорядження од-ночасно від кількох функціональних керівників. Така структуразабезпечує компетентне керівництво, але мають місце супереч-ливість та неузгодженість розпоряджень, які отримують вико-навці, зниження оперативності роботи органів управління.

Лінійно-функціональна організаційна структура — спираєть-ся на розподіл повноважень та відповідальності за функціями управ-ління та прийняття рішень по вертикалі, організовує управління залінійною схемою (директор — начальник цеху — майстер), а функ-ціональні відділи лише допомагають лінійним керівникам вирішу-вати управлінські питання, при цьому лінійні керівники не підпо-рядковані керівникам функціональних відділів апарату управління.

Дивізіональна організаційна структура управління — ви-користовується великими підприємствами зі значною кількістювиробничих відділень, де кожний відділ має свою власну струк-туру управління, що забезпечує його автономне функціонуван-ня. Це дає можливість гнучко реагувати на зміни у внутрішньо-му середовищі, швидко приймати якісні управлінські рішення,але водночас збільшується чисельність апарату управління і ви-трати на його утримання.

Матрична організаційна структура управління — викорис-товується в умовах високодинамічного середовища при проекту-ванні нових виробів. Для цього формуються тимчасові проектнігрупи із спеціалістів постійних функціональних відділів, які тим-часово підпорядковані керівникові проекту. Після завершення ро-біт над проектом вони повертаються до своїх функціональних під-розділів. Їх головна особливість полягає у високій гнучкості таорієнтації на нововведення, але мають місце збільшення чисельно-сті управлінського персоналу, виникнення конфліктних ситуаційчерез не визнання принципу єдиноначальності.

Запитання для самоконтролю

Поясніть сутність терміна «промислове підприємство» та назвітьйого види діяльності.

Різновиди промислових підприємств за виробничою характерис-тикою (масове, серійне, одиничне).

Виробнича структура підприємства та її основні елементи.

Охарактеризуйте основні підрозділи загальної структури підпри-ємства.

Організаційна структура управління та її різновиди.

Тести для самоконтролю

Промислове підприємство — це ланка, яка характеризується:

а)         стабільністю показників роботи;

б)         виробничо-технічною та економічною єдністю;

в)         ритмічністю випуску продукції;

г)         статутним фондом.

Виробнича структура промислового підприємства — це :

а)         склад його виробничих підрозділів;

б)         взаємозв 'язок між виробничими підрозділами;

в)         співвідношення між організаціями, що обслуговують колективпідприємства;

г)         апарат управління підприємством.

Загальна структура підприємства включає:

а)         основні, допоміжні та обслуговуючі цехи;

б)         виробничу структуру;

в)         підсобні цехи та господарство;

г)         апарат управління підприємством.

До основних цехів підприємства належать:

а)         ремонтно-механічні;

б)         ливарні;

в)         транспортні;

г)         складальні.

До допоміжних цехів належать:

а)         ремонтно-механічний;

б)         кувально-пресовий;

в)         інструментальний;

г)         гальванічний.

Основною виробничою одиницею підприємства є:

а)         відділ;

б)         дільниця;

в)         автоматична лінія;

г)         робоче місце.

Назвіть основні принципи формування виробничої' структури:

а)         груповий;

б)         предметний;

в)         технологічний;

г)         масовий.

До лінійних органів управління підприємством належать:

а)         начальник цеху;

б)         головний економіст;

в)         директор;

г)         майстер дільниці.

Технологічний принцип побудови виробничої структури власти-вий:

а)         текстильному комбінату;

б)         комбайновому заводу;

в)         швейній фабриці;

г)         цукровому заводу.

Для яких підприємств характерний предметний принцип орга-нізації виробництва:

а)         консервного заводу;

б)         металургійного комбінату;

в)         швейної' фабрики;

г)         фарфорового заводу.

2 ВИРОБНИЧА ПРОГРАМАТА ВИРОБНИЧАПОТУЖНІСТЬПІДПРИЄМСТВА