14.2. Психофізіологічний відбір

Початковим етапом психофізіологічного забезпечення діяль­ності є психофізіологічний відбір. Цей етап не завжди є обов'яз­ковим, хоча й бажаним. У переважній більшості видів діяльності з різних причин він не здійснюється, і психофізіологу при за­безпеченні діяльності доводиться працювати чи з невідібраним контингентом, чи з людьми, яки пройшли так званий "природ­ний відбір". Але є види діяльності, де етап психофізіологічного відбору є обов'язковим. Вони пов'язані із:

 екстремальними умовами та складністю діяльності;

 високими психофізіологічними вимогами до людини;

 високою соціальною, економічною та біологічною значу­щістю помилки;

 великою вартістю навчання.

Психофізіологічний відбір - це складова професійного відбо­ру, метою якого є виявлення психофізіологічних здібностей і якостей, які відповідають вимогам певних професій, зокрема та­ких, що супроводжуються значним нервово-психічним напру­женням, гіподинамією, порушенням природного режиму сну - неспання, підвищеними вимогами до аналізаторних систем, можливістю виникнення стресових ситуацій та ін. [3].

З практичного боку проблема психофізіологічного відбору зводиться до двох основних аспектів: визначення вимог, які висуваються діяльністю, та оцінювання рівня розвитку здібно­стей, що її лімітують.

Основу психофізіологічного відбору становлять такі уявлен­ня: про зв'язок сили нервової системи з порогами відчуття, концентрації уваги із здатністю долати труднощі; про за­лежність швидкості переключення з однієї діяльності на іншу, від рухомості нервових процесів у мікроінтервалах часу; про вплив врівноваженості нервових процесів на здатність оброб­ки інформації з одночасним реагуванням на передбачені сти­мули; про відношення сили нервових процесів до збудження та ін. Без включення оцінки цих властивостей до методів психо­фізіологічного відбору неможливо пояснити і передбачити по­ведінку людини в різноманітних ситуаціях, бо в кожній з них до організму висуваються специфічні вимоги [3].

До методик, які використовуються для психофізіологічного відбору, належать такі, що визначають основні і часткові (пар­ціальні) властивості нервової системи й особливості вегетатив­ної регуляції (вимірювання параметрів серцевої діяльності, ди­хання, шкірно-гальванічних реакцій, латентних періодів простих і складних сенсомоторних реакцій тощо).

Ці методики мають відповідати таким вимогам:

 наукова обґрунтованість;

 об'єктивність і стандартизованість;

 диференційованість (унікальність) методики з позицій її специфічної спрямованості на оцінку однієї (чи групи) психофізіологічної властивості, що має значення для професійної успішності;

 результати психофізіологічного обстеження повинні бути в мінімальному ступені зумовлені надбаними знаннями;

 психофізіологічна методика повинна бути нормалізована на досить представницькій вибірці;

 методики повинні бути оптимізовані за складністю з ура­хуванням обстежуваних контингентів і розв'язуваних завдань прогнозування професійної придатності;

 методика повинна бути однорідною за змістом та мати внутрішню узгодженість;

 необхідність наявності валідних зовнішніх критеріїв ме­тодики;

 методики психофізіологічного обстеження повинні бути практично прийнятними, оскільки найцінніші прогнос­тично, але трудомісткі, складні й такі, що потребують знач­них часових та грошових витрат, методики можуть не знайти широкого практичного застосування [3].

Визначивши наявні чи відсутні необхідні якості, можна до­помогти людині не тільки знайти шляхи і засоби їх компенсації, а й зорієнтуватися професійно. Так, для одних професій на­явність сильної нервової системи є обов'язковою умовою проф- придатності. Для інших більш придатними будуть особи із слаб­кою нервовою системою, тому що вони можуть працювати у цій професії ефективніше і якісніше. Переважна більшість професій враховує природні особливості. Вони служать для відбору і по­шуку найбільш придатної роботи або вироблення оптимального індивідуального стилю діяльності, який допоможе максимально використати природні дані і компенсувати недоліки. З цією ме­тою крім психофізіологічного відбору здійснюють професійну психофізіологічну консультацію та орієнтацію. Остання включає підбір професій, які становлять певний інтерес для індивіда і відповідають рекомендаціям консультантів.

Залежно від того, на яку діяльність орієнтований претендент, професійний відбір може об'єднувати кілька видів. Наприклад, разом з психофізіологічним може здійснюватися медичний, соціально-психологічний, освітній, фізичний відбір.

Виділяють такі принципи психофізіологічного відбору:

 динамічності - передбачає раціональну послідовність і повторність обстежень кандидата, що забезпечує додатко­ву інформацію про набуття людиною нових властивостей і якостей, здібностей і можливостей; періодичність обсте­жень визначається тривалістю навчання, специфічністю професії та іншими факторами;

 комплексності - означає всебічне вивчення й оцінюван­ня властивостей і можливостей кожного кандидата;

 активності відбору - відображає його місце в системі за­ходів для забезпечення якісної діяльності спеціаліста на сучасному виробництві;

 практичності - визначає обґрунтування, розробку та про­ведення таких заходів прогнозування професійної при­датності, які б виправдовували матеріальні і фінансові витрати для їх здійснення;

 групування - полягає у розробці комплексів методик психофізіологічного обстеження не тільки для кожної спеціальності окремо, а й для певних їх груп;

 надійності отриманих результатів відбору - щоб оцінити надійність результатів, виконують кілька обстежень однієї групи за однією психофізіологічною методикою через

оптимальні інтервали часу з подальшим розрахунком ко­ефіцієнтів кореляції отриманих результатів;

 валідності - забезпечує вибір таких методів психофізіо­логічного обстеження, які відповідають професійним ви­могам (це визначається за коефіцієнтом кореляції резуль­татів обстеження з оцінками успішності навчання або трудової діяльності).

Вивчення умов і характеру діяльності спеціаліста здійснюєть­ся шляхом складання професіограми діяльності. Така професіог- рама передбачає збирання інформації для оцінювання значущості різноманітних фізіологічних, гігієнічних, ергономічних, соціаль­но-психологічних, психофізіологічних та інших аспектів діяль­ності. Також вивчають документацію, спостерігають за трудовим процесом, проводять бесіди зі спеціалістами, здійснюють анке­тування [3].