Глосарій

Адаптаційні можливості людини - стійкі резистентні характе­ристики індивідуально-типологічного та особистісного рівня людської індивідуальності, які забезпечують спро­можність успішно адаптуватись до різноманітних вимог життєдіяльності і виявляються як у фізіологічному плані (від біохімічного рівня до рівня безумовно- та умовно-реф­лекторної регуляції діяльності), так і (найголовніше) у пси­хологічному плані, спрямовуючи поведінку особистості.

Адаптація людини - процес пристосування людини до зміни умов життєдіяльності.

Адаптація сенсорної системи - зміна чутливості сенсорної си­стеми під впливом подразника.

Адаптивність - природжена та набута здатність до адаптації, пристосування до всієї багатоманітності життя при будь- яких умовах.

Аналізатор - функціональна одиниця, відповідальна за прийом і аналіз сенсорної інформації якої-небудь однієї модальності. В аналізаторі виділяють три відділи: 1) сприймаючий орган (рецептор), призначений для перетворення енергії подраз­нення в процес нервового збудження; 2) провідник, що складається з аферентних нервів і провідних шляхів, по якому імпульси передаються до відділів центральної нерво­вої системи, які ієрархічно вищі; 3) центральний відділ, що складається з релейних підкіркових ядер і проекційних відділів кори великих півкуль.

Артеріальний тиск - тиск, що справляє кров на стінки артерій, по яких вона рухається.

Безумовний рефлекс - відносно постійна, видоспецифічна, стереотипна, генетично закріплена реакція організму на внутрішні чи зовнішні подразнення, здійснювана за допо­могою центральної нервової системи.

Біологічний зворотний зв'язок - процедури, що дозволяють з мінімальною часовою затримкою інформувати людину про стан її тілесних функцій, за рахунок чого виникає мож­ливість їхньої свідомої регуляції.

Біологічно активні точки - невеличкі ділянки шкіри і підшкірної основи, в яких наявний комплекс взаємозалеж­них мікроструктур (судини, нерви, клітини сполучної тка­нини), завдяки якому створюється біологічно активна зона, що справляє вплив на нервові термінали і зв'язок між ділян­кою шкіри і внутрішнім органом.

Викликані потенціали - зміни в сумарній біоелектричній ак­тивності мозку (біоелектричні коливання), що виникають у відповідь на різні види зовнішнього подразнення (сен­сорні стимули).

Відчуття - побудова образів окремих властивостей предметів навколишнього світу в процесі безпосередньої взаємодії з ними.

Вікова психофізіологія - розділ психофізіології, що вивчає онтогенетичні зміни фізіологічних основ психічної діяль­ності людини.

Внутрішнє (умовне) гальмування - гальмування умовно-реф­лекторної діяльності, що розвивається поступово в резуль­таті не підкріплення умовного сигналу безумовним рефлек­сом медіальних лемнісків.

Внутрішня мова - прихована вербалізація, що супроводжує процес мислення.

Гіпнабельність - піддатливість до занурення в гіпнотичний транс.

Гіпноз - стан зміненої свідомості, чи трансу, у який людина вводиться іншою людиною (гіпнотизером) за допомогою навіювання.

Гомеостаз - процес, за рахунок якого досягається відносна сталість внутрішнього середовища організму (температури тіла, кров'яного тиску, концентрації цукру в крові).

Дезадаптація - порушення адаптаційних процесів.

Декодування - перетворення вхідної кодової комбінації актив­ності нервових елементів сенсорних систем у реакцію ви­конавчих апаратів.

Детектор - нейрон, що вибірково настроєний на певний па­раметр сигналу за рахунок фіксованої системи зв'язків з його рецепторами чи іншими нейронами нижчого рівня.

Диференційна психофізіологія - розділ психофізіології, що вивчає залежність поведінкових і суб'єктивних особливос­тей від індивідуальних відмінностей мозкової діяльності.

Дістрес - стрес, пов'язаний з вираженими негативними емоц­іями, який справляє шкідливий вплив на здоров'я.

Діяльність - свідома активність, яка виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Домінанта - тимчасово пануюча в нервовій системі група не­рвових