4.4. Психофізіологія мислення

Мислення являє собою найбільш узагальнену й опосеред­ковану форму психічного відображення, що встановлює зв'язки і відносини між об'єктами, які пізнаються, і дозволяє одержувати знання про такі об'єкти, властивості і відносини реального світу, що не можуть бути безпосередньо сприйняті на почуттєвому ступені пізнання. Мислення є найскладні­шою формою психічної діяльності людини, вершиною її ево­люційного розвитку.

Розумовий процес здійснюється за допомогою таких розу­мових операцій як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення й абстрагування. Його результатом є поняття, судження й умо­виводи.

Виділяють такі форми мислення:

 наочно-дієве - ґрунтується на безпосередньому сприй­нятті предметів у процесі дій з ними;

 образне - ґрунтується на уявленнях і образах;

 абстрактно-логічне (вербальне): 1) індуктивне (ґрунтуєть­ся на логічному висновку "від часткового до загального" (побудова аналогій); 2) дедуктивне (ґрунтується на логі­чному висновку "від загального до часткового" чи "від часткового до часткового", зробленому відповідно до пра­вил логіки).

Вербальне мислення являє собою найбільш складну форму мислення людини, яка нерозривно пов'язана з мовленням, що дозволяє кодувати інформацію за допомогою абстрактних сим­волів. Завдяки мовленню мислення людини в процесі еволюції стало узагальненим і опосередкованим. Слово виступає не тільки як засіб вираження думки, а й перебудовує мислення людини, оскільки сама думка відбувається і формується за до­помогою слова.

Образне мислення пов'язане з скронево-тім'яними областя­ми кори головного мозку, а абстрактно-вербальне мислення - з лобовими відділами кори. Лобова кора, очевидно, відповідаль­на і за вибір цілей, що людина ставить перед собою, за її оцінку різних обставин у зв'язку з цими цілями. Функції лівої півкулі ототожнюються з усвідомленими, логічними процесами мислен­ня, а функції правого - з інтуїтивним мисленням.

Питання для самоконтролю

1. Що являє собою увага і які є її основні властивості?

2. Які основні психофізіологічні механізми і моделі (теорії) уваги?

3. Які основні функції пам'яті?

4. Які існують види пам'яті?

5. Які основні психофізіологічні механізми і моделі (теорії) пам'яті?

6. Які послідовність процесу мовлення?

7. Які основні психофізіологічні механізми мовлення?

8. Що являє собою мислення як психофізіологічний процес?

Література

1. Батуев А.С. Физиология вьісшей нервной деятельности и сенсорньїх систем: Учебник для вузов. - СПб. Питер, 2005. - 317 с.

2. Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. Мозг, разум и поведение / Пер. с англ. - М.: Мир, 1988. - 246 с.

3. Данилова Н.Н. Психофизиология: Учебник для вузов. - М.: Аспект Пресс, 2000. - 373 с.

4. Лебедев А.Н. Психофизиологические закономерности восприятия и памяти. М.: Наука, 1985. - 224 с.

5. Марютина Т.М., Ермолаев О.Ю. Введение в психофизиологию. - 4-е изд. - М.: Флинта, 2004. - 400 с.

6. Психофизиология: Учебник для вузов / Под. ред. Ю.И. Александрова. - 3-е изд. - СПб.: Питер, 2004. - 464 с.

Теми рефератів

1. Психофізіологічні концепції уваги.

2. Психофізіологічні механізми пам'яті.

3. Мовлення у філо- та онтогенетичному розвиткові людини.

4. Мислення як психофізіологічний процес.

Творче завдання

Подумайте, яким чином відбувається взаємодія різних пізнавальних про­цесів у якому-небудь (на вибір) важливому аспекті життєдіяльності людини?