7.4. Підпорогове сприйняття : Психофізіологія : B-ko.com : Книги для студентів

7.4. Підпорогове сприйняття

Підпорогове сприйняття являє собою суб'єктивно не усві­домлювані процеси, але такі, що впливають на поведінку лю­дини, сприйняття емоційно чи мотиваційно значущих, але фізично слабких сигналів. Воно протікає ніби "під порогом" свідомості, але здатне викликати вегетативні, біоелектричні й емоційні реакції, а також впливати на поведінку. Так, наприк­лад, зовні безпричинні емоції часто викликаються цілком реаль­ними стимулами, що у даний момент людиною не усвідомлю­ються унаслідок певних зовнішніх і внутрішніх причин.

Слабкий, підпороговий сигнал може бути сприйнятий і за­реєстрований сенсорною системою і закодований на рівні підсвідомості. Докази існування підпорогового сприйняття от­римані багатьма експериментаторами. Було виконано сотні наукових досліджень, що підтверджують можливість впливу на несвідомому рівні на поведінку людини. Зокрема, на її вибір певного предмета, його сприйняття, зміст фантазій, сновидінь, психологічних установок, на функцію запам'ятовування і відтворення подій і т.ін. (феномен 25-го кадру).

Наприклад, встановлено, що надзвичайно швидко мигаючі картини зі сценами, які викликають позитивні емоції (скаже­мо, кошенята, щенята, закохана пара, обличчя, що посміхаєть­ся) чи негативні (труп чи зле обличчя), впливають на подаль­шу оцінку, здавалося б, нейтральних фотографій людей. Слайди, на яких зображені люди, що попередньо сприймали на підпо- роговому рівні оптимістичні сцени, оцінювалися більш пози­тивно (оптимістично), ніж фотографії тих самих людей, зроб­лені після пред'явлення їм негативних сцен.

Було також доведено, що емоційні подразники, пред'явлені на підпороговому рівні, викликають відповідну реакцію тієї зони кори головного мозку, що обробляє інформацію, одержувану від стимулів, що впливають на емоції, а також викликають актива­цію деяких підкіркових структур (мигдалеподібного тіла й ін.).

Разом з тим ефект неусвідомлюваних слів чи зображень мож­на виявити не завжди. Часто він виявляється занадто слабким для того, щоб відчутно впливати на поведінку. Для прояву цього ефек­ту слова чи інші стимули повинні бути емоційно значущими, а рівень мотивації чи емоційної напруги - досить високим.