9.2. Будова опорно-рухового апарату

Функція управління руховою діяльністю здійснюється різни­ми відділами центральної нервової системи. А безпосереднє ви­конання рухових функцій здійснюється опорно-руховим апара­том. Кістково-м'язова система людини складається з великої кількості ланок, що рухливо з'єднані між собою в суглобах. Суг­лоби можуть мати від одного до трьох ступенів свободи (ланки можуть повертатися відносно однієї, двох чи трьох осей).

Здійснення рухів відбувається в результаті скорочення при­кріплених до кісток за допомогою сухожиль кісткових м'язів, що складаються з м'язових волокон. Рухову одиницю утворюють група м'язових волокон і мотонейрон, що їх іннервує. Рухова одиниця може складатися від 10-15 (у дрібних м'язах) до со­тень м'язових волокон (у великих м'язах кінцівок). Активація (рекрутування) різної кількості рухових одиниць є одним з основних механізмів градації скорочення м'язів.

Існує два види рухових одиниць: повільні і швидкі. Повільні мають меншу швидкість скорочення і порівняно повільніше стомлюються. Швидкі рухові одиниці, у свою чергу, підрозділяються на більш стійкі до стомлення і такі, що стомлюються швидко.

Успішне виконання рухів припускає своєчасне забезпечен­ня керуючих цими рухами центрів інформацією про положен­ня ланок тіла в просторі і про саме виконання руху. Одержан­ня цієї інформації здійснюється завдяки механізму пропріорецепції. У людини виділяють три типи пропріорецеп- торів: 1) м'язові веретена; 2) сухожильні органи Гольджі; 3) суг­лобні рецептори.