11.1. Поняття діяльності

Серед усіх категорій, що характеризують людське буття, найважливішою вважається саме категорія діяльності. Діяльність становить собою основу життя людини. Великий внесок у розуміння психофізіологічної сутності діяльності зро­били праці І.М. Сєченова, І.П. Павлова, О.О. Ухтомського, М.О. Бернштейна, П.К. Анохіна, В.Б. Швиркова. Вивчення діяльності, з одного боку, сприяло виявленню її ролі в форму­ванні і розвитку психіки, а з іншого - вирішенню фундамен­тальної практичної проблеми підвищення ефективності трудо­вої діяльності людини.

Поняття "діяльність" формувалося в філософії, фізіології, соціології і внаслідок перехресних взаємозапозичень набуло чотирьох основних значень: праця, робота, активність і по­ведінка [9].

Діяльність людини - це свідома активність, яка виявляєть­ся в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети; основна відмінність однієї діяльності від іншої полягає у спе­цифічності їх предметів [6].

Специфічними рисами діяльності є:

 цілеспрямованість;

 продуманість;

 її усвідомлений і соціальний характер;

 її двоспрямований характер (в діяльності людина змінює не тільки навколишній світ, а й себе, в ній формується її власна психіка).

Слід відокремлювати сутність понять діяльності й актив­ності, які дуже часто ототожнюються, хоча і тісно пов'язані між собою та в багато чому "перекривають" зміст одне одного.