§ 1. Поняття та елементи еколого-правовогостатусу людини і громадянина

Екологічні права і обов'язки людини та громадянина регла-ментовані нормативно-правовими актами. їх широта, реальність,гарантованість виражають не тільки фактичний та юридичнийстатус особи у суспільстві, а й суть діючої в країні демократії.

Правовий статус - це юридично закріплене станови-ще особи в державі та суспільстві. Є кілька видів право-вого статусу: 1) загальний, або конституційний, статуслюдини і громадянина; 2) спеціальний, або родовий, ста-тус окремих категорій громадян; 3) індивідуальний статус,який характеризує стать, вік, сімейний стан тощо; 4) статусіноземців, осіб без громадянства, осіб з подвійним грома-дянством; 5) галузеві правові статуси[120]. Еколого-правовийстатус людини та громадянина відноситься до останньоговиду правового статусу, а саме галузевого.

Під еколого-правовим статусом людини і громадянинанеобхідно розуміти загальні, основоположні засади, за допомо-гою яких у Конституції України та інших нормативно-правовихактах визначаються екологічні права, свободи і обов'язки люди-ни та громадянина, а також гарантії їх здійснення.

Зміст еколого-правового статусу людини і громадянинавключає в себе основні елементи (рис. 4.1).

Загальним для зазначених елементів є те, що норми, якіїх утворюють, регулюють зв'язки і відносини між державоюв цілому та її людьми і громадянами. Проте в той же час кож-ний елемент виконує власну роль в юридичному оформлен-ні статусу людини і громадянина в суспільстві та державі.

Згідно зі ст. 4 Конституції України в Україні існує єди-не громадянство. Підстави набуття і припинення грома-дянства України визначаються законом.

Громадянство України - це стійкий, необмежений упросторі правовий зв'язок фізичної особи з Українськоюдержавою, заснований на юридичному визнанні державоюцієї особи громадянином України внаслідок чого особа ідержава набувають взаємних прав і обов'язків в обсязі, пе-редбаченому Конституцією та законами України[121].

Громадяни України утворюють її народ. Саме тому вониможуть реалізовувати право власності Українського народу наприродні ресурси відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України.Але реалізувати дане право громадяни України мають змогулише у передбаченому законом порядку. У галузі використан-ня природних ресурсів діють деякі заборони щодо іноземнихгромадян та осіб без громадянства. Так, наприклад, вони не мо-жуть мати у приватній власності землі сільськогосподарськогопризначення (ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України).

Загальна правоздатність - це принципова можли-вість особи мати будь-які права і обов'язки в тих чи іншихгалузях права[122]. У людини загальна правоздатність виникаєз моменту її народження і припиняється зі смертю.

Принципи еколого-правового статусу людини і гро-мадянина - це вихідні засади, на основі яких визначаютьсязміст і умовиреалізації екологічних прав, свобод та обов'язківлюдини і громадянина.

Основні принципи еколого-правового статусу людиниі громадянина (рис. 4.2) закріплені Конституцією України,Законом України «Про охорону навколишнього природ-ного середовища», іншими національними нормативно-правовими актами, а також Загальною декларацією прав лю-дини (1948 р.), Європейською конвенцією про захист правлюдини і основних свобод (1950 р.), Міжнародним пактомпро економічні, соціальні і культурні права (1966 р.) тощо.

Конституційно-правовий статус людини і громадя-нина в галузі екології - це сукупність правових норм, щомістяться в Конституції України та визначають екологіч-ні права, свободи та обов 'язки людини і громадянина.

Права, свободи та обов'язки людини і громадянина єосновоположною частиною чинної Конституції України.Вирішення в ній проблем прав людини характеризуєтьсяпринципово новими для України підходами. В ОсновномуЗаконі права і свободи людини розглядаються не як даро-вані державою своїм громадянам, а як такі, що належатьлюдині від народження, існують незалежно від діяльностідержави та є невідчужуваними й непорушними. Правам лю-дини мають відповідати зобов'язання держави. Саме праваі свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямо-ваність діяльності держави. їх затвердження й забезпеченняє головним обов'язком держави, вона відповідає за свою ді-яльність перед людиною (ст. 3 Конституції України)[123].

Питанню гарантій реалізації екологічних прав люди-ни та громадянина присвячений § 3 цього розділу. Тому уданому параграфі лише зазначимо, що головними харак-теристиками гарантій екологічних прав людини і гро-мадянина є, по-перше, їх матеріальний зміст, по-друге, їхфункціональне призначення.

Відповідні правові норми, які утворюють зміст еколого-правового статусу людини і громадянина, вміщуються уКонституції України, в міжнародно-правових документах,у нормативно-правових актах національного екологічногозаконодавства.