§ 1. Поняття права природокористування : Екологічне право України : B-ko.com : Книги для студентів

§ 1. Поняття права природокористування

Проблеми щодо забезпечення раціонального та безпеч-ного використання природних ресурсів вимагають глобаль-ного об'єднання зусиль усіх держав світу. Стійке викорис-тання природних ресурсів повинно задовольняти потребине тільки теперішнього часу, але й майбутніх поколінь.Відносини з раціонального та безпечного природокористу-вання здійснюються людством протягом усієї діяльності,пов'язаної з використанням природних ресурсів. Метою їхреалізації є:

а)         досягнення найбільш ефективного використання при-родних ресурсів;

б)         запобігання погіршенню якості природних ресурсів;

в)         запобігання забрудненню місцезнаходження природ-них ресурсів;

г)         мінімізація шкідливого впливу природних факторів ітехнологічних процесів використання природних ре-сурсів на здоров'я людини.

Безпека природокористування передбачає здорові табезпечні умови не тільки для працівників добувних галу-зей, але й для інших осіб, на яких може негативно подіятипогіршення стану навколишнього природного середовищавнаслідок нераціонального використання природних ре-сурсів.

Природні ресурси відіграють провідну роль в соціально-економічному розвитку України на сучасному етапі. При-родокористування - це використання корисних влас-тивостей природних об'єктів (ресурсів), навколишньогоприродного середовища в цілому з метою задоволення різно-манітних потреб людини та забезпечення її життєдіяль-ності. Використання природних ресурсів регламентуєтьсяправовими нормами.

Природокористування є об'єктом правового регулюван-ня в першу чергу природоресурсового права - земельного,водного, лісового, гірничого, фауністичного, атмосферного.Низка положень щодо використання природних ресурсівзаконодавчо закріплена в законах України: «Про охоронунавколишнього природного середовища», «Про екологічнуекспертизу», «Про природно-заповідний фонд України», атакож у кримінальному, адміністративному, цивільному таінших галузях законодавства.

В основі диференціації норм природоресурсового правалежить існування в природі інтеграційного ресурсу, окре-мих видів природних ресурсів і об'єктів. Різні природні ре-сурси та об'єкти є складовою частиною єдиної і неподіль-ної природи. Внаслідок зазначеного правове регулювання,наприклад, надрокористування, водокористування, лісо-користування тощо, має у своїй основі ідентичні правовіпринципи та підходи.

Властивості деяких природних ресурсів обумовлюютьоднотипність підходів до правового регулювання відносинз їхнього використання. Тому законодавець регулює таківідносини подібним чином.

Право природокористування поширюється не на усіформи, види та різновиди використання об'єктів навколиш-нього природного середовища, а лише на ті, що підлягаютьправовому врегулюванню. У предмет права природокорис-тування не входить, наприклад, використання атмосферно-

Екологічне право Україниго повітря для дихання, використання сонячної енергії длязадоволення фізіологічних потреб людини.

Система юридичних норм, які регулюють природо-ресурсові відносини, виникла та розвивалася на основідержавної власності на природні ресурси. Вона стала під-ґрунтям утворення особливого інституту - права природо-користування.

Використання природних ресурсів громадянами, під-приємствами, установами та організаціями повинно здій-снюватися з додержанням обов'язкових екологічних ви-мог:

а)         раціонального і економного використання природнихресурсів на основі широкого застосування новітніх ре-сурсозберігаючих технологій;

б)         здійснення заходів щодо попередження псування, за-бруднення, виснаження природних ресурсів та нега-тивного впливу на стан навколишнього природногосередовища;

в)         здійснення науково-обґрунтованих заходів щодо від-творення відновлюваних природних ресурсів;

г)         застосування біологічних, хімічних та інших методівполіпшення якості природних ресурсів, які забезпечу-ють охорону навколишнього природного середовища,ресурсозбереження і безпеку здоров'я населення;

д)         збереження територій та об'єктів природно-заповідногофонду, а також інших територій, що підлягають осо-бливій охороні;

е)         здійснення підприємницької діяльності без порушен-ня екологічних прав інших осіб (ст. 40 Закону України«Про охорону навколишнього природного середови-ща»).

Єдиної думки щодо визначення інституту права при-родокористування у науці не існує. Наведемо декількаприкладів: як інститут екологічного права право природо-122користування є сукупністю норм закріплених в нормативно-правових актах, з приводу регулювання відносин, що ви-никають при використанні природних ресурсів[138]; інститутправа природокористування - це сукупність правових нормрізних галузей природноресурсового законодавства, що ре-гулюють суспільні відносини щодо використання корис-них властивостей природних об'єктів[139]; під правом приро-докористування слід розуміти інститут Загальної частиниекологічного права, в якому об'єднані норми, що визнача-ють спільні положення для права користування всіма вида-ми природних об'єктів, включаючи і норми, які регулюютьїхнє комплексне використання[140]; право природокористуван-ня - система юридичних норм і засобів, спрямованих наврегулювання відносин щодо ефективного використання,відновлення і охорони природних ресурсів, забезпеченнябагатогранних матеріальних, економічних і соціальних ін-тересів та законних прав суб'єктів природокористування[141]тощо.

Право природокористування необхідно розглядати воб'єктивному і суб'єктивному змісті, а також як різновидправовідносин.

Об'єктивне право природокористування представляєсобою сукупність правових норм, що регулюють відносини зприводу використання природних ресурсів.

Суб'єктивне право природокористування - це сукуп-ність прав та обов'язків суб'єктів права природокористу-вання.

Право природокористування як різновид правовід-носин можна визначити як правовідносини з природу ви-користання природних ресурсів, які є механізмом реалізаціїоб'єктивного і суб'єктивного права природокористування.

В загальному розумінні: право природокористуван-ня - це інститут екологічного права, який складається ізсукупності правових норм, що регулюють підстави та по-рядок використання природних ресурсів, права і обов язкиприродокористувачів, а також охорону їх прав та законнихінтересів.