§ 2. Правове регулювання ядерної та радіаційної безпеки

Значний вплив на створення національної нормативно-правової бази регулювання ядерної та радіаційної безпекистворила надзвичайна техногенна аварія на Чорнобиль-ській АЕС. Вибух з руйнуванням атомного реактора начетвертому енергоблоці 26 квітня 1986 року спричинивзначні екологічні, медичні та моральні наслідки в Україні,

Білорусі, Росії. Враховуючи надзвичайний характер того,що сталося, всю роботу з організації щодо ліквідації аваріїта обмеження її наслідків взяло в свої руки союзне керівни-цтво. Тому основні її напрями визначалися рішеннями спе-ціально утвореної оперативної групи, постановами і розпо-рядженнями ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про правовий ре-жим території, що зазнала радіоактивного забрудненнявнаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 лютого 1991року залежно від ландшафтних та геохімічних особливостейґрунтів, величини перевищення природного доаварійногорівня накопичення радіонуклідів у навколишньому серед-овищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативно-го впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійсненнярадіаційного захисту населення та інших спеціальних за-ходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин територія, що зазнала радіоактивногозабруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поді-ляється на зони, а саме:

зона відчуження - це територія, з якої проведено ева-куацію населення в 1986 році;

зона безумовного (обов'язкового) відселення - це терито-рія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживу-чими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунтупонад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2 та вище, абоплутонію від 0,1 Кі/км2 та вище, де розрахункова ефек-тивна еквівалентна доза опромінення людини з ураху-ванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослинита інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер)за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійнийперіод;

зона гарантованого добровільного відселення - це тери-торія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварій-ний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, абостронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію від 0,01до 0,1 Кі/км2, де розрахункова ефективна еквівалент-на доза опромінення людини з урахуванням коефіцієн-тів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторівможе перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу,яку вона одержувала у доаварійний період;4) зона посиленого радіоекологічного контролю - це тери-торія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварій-ний рівень ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, абостронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005до 0,01 Кі/км2 за умови, що розрахункова ефективнаеквівалентна доза опромінення людини з урахуваннямкоефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та іншихфакторів перевищує 0,5 мЗв (0,05 бер) за рік понаддозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

Поняття радіаційної та ядерної безпеки визначені у ст. 1Закону України «Про використання ядерної енергії та ра-діаційну безпеку» від 8 лютого 1995 року:

радіаційна безпека - це дотримання допустимих межрадіаційного впливу на персонал, населення та навко-лишнє природне середовище, встановлених нормами,правилами та стандартами з безпеки;

ядерна безпека - це дотримання норм, правил, стан-дартів та умов використання ядерних матеріалів, щозабезпечують радіаційну безпеку.

Основними завданнями ядерного законодавства є: пра-вове регулювання суспільних відносин під час здійсненнявсіх видів діяльності у сфері використання ядерної енергії;створення правових засад системи управління у сфері ви-користання ядерної енергії і системи регулювання безпекипід час використання ядерної енергії; встановлення прав,обов'язків і відповідальності органів державної влади, під-приємств, установ і організацій, посадових осіб і персоналу,а також громадян стосовно їх діяльності, пов'язаної з вико-ристанням ядерної енергії; визначення основних принципіврадіаційного захисту людей та навколишнього природногосередовища; забезпечення участі громадян та їх об'єднаньу формуванні державної політики у сфері використанняядерної енергії; сприяння подальшому зміцненню міжна-родного режиму безпечного використання ядерної енергії(ст. 3 Закону України «Про використання ядерної енергіїта радіаційну безпеку»).

Радіаційна безпека під час поводження з радіоак-тивними відходами - це неперевищення допустимих межрадіаційного впливу на персонал, населення та навколишнєприродне середовище, встановлених нормами, правилами,стандартами з безпеки, а також обмеження міграціїраді-онуклідів у навколишнє природне середовище (ст. 1 ЗаконуУ країни «Про поводження з радіоактивними відходами»від 30 червня 1995 року № 255/95-ВР[154]).

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про дозвільну діяльністьу сфері використання ядерної енергії» від 11 січня 2000року № 1370-XIV[155] метою дозвільної діяльності у сфері ви-користання ядерної енергії є: забезпечення використаннятільки тих ядерних установок, джерел іонізуючого випро-мінювання, об'єктів, призначених для поводження з радіо-активними відходами, рівень безпеки яких визнано таким,що відповідає міжнародно визнаним вимогам на основівсебічної оцінки усіх факторів, які впливають на безпеку,включаючи забезпечення фізичного захисту; забезпеченняздійснення діяльності у сфері використання ядерної енер-гії тільки тими фізичними та юридичними особами, які мо-жуть гарантувати виконання вимог законодавства, норм,правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.

На підставі п. 18 Основних напрямів державної по-літики України у галузі охорони довкілля, використанняприродних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки,затверджених постановою Верховної Ради України від 5березня 1998 року № 188/98-ВР, пріоритетними завдання-ми радіаційної безпеки є:

а)         розробка заходів щодо забезпечення радіаційного за-хисту населення України, які передбачають:

встановлення дозових рівнів втручання, спрямованихна запобігання виникненню детермінованих ефектівшляхом обмеження опромінення до рівнів, значнонижчих від порога виникнення цих ефектів (норму-вання річної дози), та вжиття необхідних заходів дозниження імовірності виникнення віддалених стохас-тичних медичних наслідків з урахуванням економіч-них та соціальних факторів;

проведення оперативної оцінки радіаційного ста-ну території України, зокрема мінімізації сукупноговпливу іонізуючого випромінювання та екологічних,соціально-психологічних і економічних наслідків ре-алізації заходів щодо переселення, обмеження спожи-вання продуктів харчування місцевого виробництва,зміни традиційного способу життя тощо на здоров'янаселення;

оптимізацію комплексу заходів щодо радіологічногозахисту населення;

забезпечення соціальної захищеності населення, якепроживає на територіях радіаційного забруднення тапов'язаних з ним шкідливих чинників;

б)         розробка заходів щодо забезпечення радіаційного за-хисту населення України у зв'язку з Чорнобильськоюкатастрофою. Вплив наслідків Чорнобильської ката-строфи на здоров'я населення і нині є однією з нагаль-них проблем в Україні у зв'язку із суттєвими змінами

Екологічне право Українисоціально-психологічного стану людей, які прожива-ють на забруднених територіях або були переселенііз зон радіоактивного забруднення, та погіршенням їхздоров'я, особливо дітей.

Результати наукових досліджень усього комплексу про-блем, які виникли у зв'язку з аварією на ЧорнобильськійАЕС, набутий за останні роки досвід ліквідації її наслідків,зміна пріоритетних напрямів розв'язання цієї проблеми, атакож необхідність удосконалення законодавства в частинізахисту прав громадян України, які постраждали внаслідокЧорнобильської катастрофи, та наступних поколінь вима-гають розробки нової Концепції захисту населення Украї-ни у зв'язку з Чорнобильською катастрофою.

Екологічна безпека підприємств ядерної галузі має оціню-ватися на всіх етапах проектування, будівництва, експлуата-ції та зняття їх з експлуатації. Наслідки впливу таких підпри-ємств слід визначати на весь життєвий цикл та з урахуваннямусіх видів небезпечних викидів (радіаційних, хімічних, тепло-вих), а також синергетичних ефектів. Необхідно також врахо-вувати вплив наслідків Чорнобильської аварії.

Підприємства, установи та організації, що здійснюютьгосподарську чи іншу діяльність, пов'язану з використан-ням радіоактивних речовин у різних формах і з будь-якоюметою, зобов'язані забезпечувати екологічну безпеку цієїдіяльності, що виключала б можливість радіоактивного за-бруднення навколишнього природного середовища та не-гативного впливу на здоров'я людей у процесі видобутку,збагачення, транспортування, переробки, використаннята захоронення радіоактивних речовин (ч. 2 ст. 54 ЗаконуУкраїни «Про охорону навколишнього природного серед-овища»).

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про використання ядер-ної енергії та радіаційну безпеку» норми, правила і стан-дарти з ядерної та радіаційної безпеки - це критерії,148вимоги і умови забезпечення безпеки під час використанняядерної енергії.

Дотримання норм, правил і стандартів з ядерної та раді-аційної безпеки є обов'язковим при здійсненні будь-якоговиду діяльності у сфері використання ядерної енергії. Ви-моги зазначених норм, правил та стандартів приймаютьсяз урахуванням рекомендацій міжнародних організацій усфері використання ядерної енергії. Норми, правила і стан-дарти з ядерної та радіаційної безпеки затверджуються упорядку, що визначається законодавством України, підля-гають опублікуванню і є обов'язковими на території Укра-їни.

Права громадян та їх об'єднань на одержання інформаціїу сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпекизакріплені у Законі України «Про використання ядерноїенергії та радіаційну безпеку» (ч. 1-3 ст. 10), а саме:

По-перше, громадяни та їх об'єднання мають право назапит та одержання від відповідних підприємств, установта організацій у межах їх компетенції повної та достовір-ної інформації щодо безпеки ядерної установки чи об'єкта,призначеного для поводження з радіоактивними відхода-ми, будівництво яких планується або здійснюється, та тих,що експлуатуються або знімаються з експлуатації, за ви-нятком відомостей, що становлять державну таємницю.

По-друге, громадяни мають право отримувати інфор-мацію від установ державної системи контролю за радіа-ційною обстановкою на території України про рівні радіа-ційного випромінювання на території України, в місцях їхпроживання чи роботи. За відмову в наданні такої інфор-мації, умисне перекручення або приховування об'єктивнихданих з питань, пов'язаних з безпекою під час використан-ня ядерної енергії, посадові особи підприємств, установ таорганізацій, об'єднань громадян і засобів масової інформа-ції несуть відповідальність згідно з законодавством.

По-третє, громадяни України з пізнавальною метоюмають право на відвідування у встановленому порядкуядерних установок, а також об'єктів, призначених для по-водження з радіоактивними відходами.

Для реалізації прав громадян органи державної влади,установи державної системи контролю за радіаційною об-становкою, підприємства, установи та організації, діяль-ність яких пов'язана з використанням ядерної енергії, їх по-садові особи зобов язані.

По-перше, періодично поширювати через засоби масовоїінформації офіційні відомості про радіаційну обстановкуна території, де знаходяться, експлуатуються підприємствапо видобуванню уранової руди, ядерні установки, об'єкти,призначені для поводження з радіоактивними відходами,джерела іонізуючого випромінювання, а також відомостіщодо безпеки ядерної установки чи об'єкта, призначеногодля поводження з радіоактивними відходами, будівництвояких планується або здійснюється, та тих, що експлуату-ються або знімаються з експлуатації, за винятком відомос-тей, що становлять державну таємницю.

По-друге, надавати можливість громадянам України наїх вимогу безпосередньо відвідувати з пізнавальною метоюу встановленому порядку ядерні установки та об'єкти, при-значені для поводження з радіоактивними відходами (ч. 4ст. 10 Закону України «Про використання ядерної енергіїта радіаційну безпеку»).