§ 4. Особливості правового регулюваннябіологічної, генетичної та харчової безпеки : Екологічне право України : B-ko.com : Книги для студентів

§ 4. Особливості правового регулюваннябіологічної, генетичної та харчової безпеки

Перші генетично модифіковані організми з'явилися по-над 20 років тому у США. Для зручності транспортуваннятоматів ці організми застосували виробники сільськогос-подарської продукції. Далі генетично модифіковані орга-нізми поширилися на сою, кукурудзу, горох, картоплю. Па-ралельно розширилася і територія їх розповсюдження.

31 травня 2007 року Верховна Рада України прийня-ла Закон України «Про державну систему біобезпеки пристворенні, випробуванні, транспортуванні та використаннігенетично модифікованих організмів» № 1103-V[157], в якомузаконодавчо закріпила визначення наступних понять:- біологічна безпека - це стан середовища життє-діяльності людини, при якому відсутній негативнийвплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) набіологічну структуру і функцію людської особи в те-перішньому і майбутніх поколіннях, а також відсут-ній незворотній негативний вплив на біологічні об'єктиприродного середовища (біосферу) та сільськогосподар-ські рослини і тварини;- генетична безпека - це стан середовища життєді-яльності людини, при якому відсутній будь-який непри-родній вплив на людський геном, відсутній будь -якийнеприродній вплив на геном об'єктів біосфери, а такожвідсутній неконтрольований вплив на геном сільськогос-подарських рослин і тварин, промислових мікроорганіз-мів, який призводить до появи у них негативних та/абонебажаних властивостей.

Закон України «Про безпечність та якість харчовихпродуктів» в редакції Закону № 2809-IV від 6 вересня 2005року[158] регулює відносини між органами виконавчої влади,виробниками, продавцями (постачальниками) та спожи-вачами харчових продуктів і визначає правовий порядокзабезпечення безпечності та якості харчових продуктів, щовиробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експор-туються.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про безпечність таякість харчових продуктів» безпечність харчового про-дукту - це стан харчового продукту, що є результатом ді-яльності з виробництва та обігу, яка здійснюється з дотри-манням вимог, встановлених санітарними заходами та/або технічними регламентами, та забезпечує впевненість утому, що харчовий продукт не завдає шкоди здоров'ю люди-ни (споживача), якщо він спожитий за призначенням; без-печний харчовий продукт - це харчовий продукт, який нестворює шкідливого впливу на здоров'я людини безпосеред-ньо чи опосередковано за умов його виробництва та обігу здотриманням вимог санітарних заходів та споживання (ви-користання) за призначенням.

Небезпечною продовольчою продукцією є продовольчапродукція, показники безпеки якої не відповідають встанов-леним в Україні для даного виду продукції або зазначеним удекларації про відповідність, нормативних документах танормативно-правових актах, а також продовольча продук-ція, споживання (використання) якої пов'язане з підвище-ним ризиком для здоров'я і життя людини[159].

На підставі ст. 3 Закону України «Про безпечність таякість харчових продуктів» держава забезпечує безпечністьта якість харчових продуктів з метою захисту життя і здоров'янаселення від шкідливих факторів, які можуть бути присутні-ми у харчових продуктах, шляхом: встановлення обов'язковихпараметрів безпечності для харчових продуктів; встановлен-ня мінімальних специфікацій якості харчових продуктів утехнічних регламентах; встановлення санітарних заходів іветеринарно-санітарних вимог для потужностей (об'єктів) таосіб, які зайняті у процесі виробництва, продажу (постачан-ня), зберігання (експонування) харчових продуктів; забезпе-чення безпечності нових харчових продуктів для споживаннялюдьми до початку їх обігу в Україні; встановлення стандар-тів для харчових продуктів з метою їх ідентифікації; забезпе-чення наявності у харчових продуктах для спеціального ді-єтичного споживання, функціональних харчових продуктахі дієтичних добавках заявлених особливих характеристик таїх безпечності для споживання людьми, зокрема особами, якімають особливі дієтичні потреби; інформування та підвищен-ня обізнаності виробників, продавців (постачальників) і спо-живачів стосовно безпечності харчових продуктів та належ-ної виробничої практики; встановлення вимог щодо знань таумінь відповідального персоналу виробників, продавців (по-стачальників); встановлення вимог щодо стану здоров'я від-повідального персоналу виробників, продавців (постачальни-ків); участі у роботі відповідних міжнародних організацій, яківстановлюють санітарні заходи та стандарти харчових про-дуктів на регіональному і світовому рівнях тощо.

В Україні функціонує система органів державної влади(рис. 7.2), які в межах своєї компетенції забезпечують роз-робку, затвердження та впровадження санітарних заходівщодо безпечності та якості харчових продуктів, а такождержавний контроль та нагляд за їх виконанням.

Відповідно до національних правових вимог генетично-інженерна діяльність у замкненій системі підлягає ліцен-зуванню. Ліцензування такої діяльності здійснюється напідставі оцінки ризику при поводженні з ГМО1 у замкне-1 «ГМО» - генетично модифікований організм, живий зміненийорганізм.

ній системі. Порядок такого ліцензування затверджуєтьсяКабінетом Міністрів України за поданням центральногооргану виконавчої влади в галузі освіти і науки.

Підприємства, установи та організації, які здійснюютьгенетично-інженерну діяльність, створюють при установіКомісію з біологічної та генетичної безпеки проведеннягенетично-інженерних робіт. Завданням Комісії є прове-дення попередньої оцінки ризику при плануванні та підго-товці генетично-інженерних робіт.

Типове Положення про Комісію з біологічної та гене-тичної безпеки проведення генетично-інженерних робітзатверджується центральним органом виконавчої влади зпитань освіти і науки.

У випадках, коли генетично-інженерна діяльність здій-снюється фізичними особами або чисельний склад устано-ви не дозволяє сформувати Комісію при установі, то такіособи або установи прикріплюються до однієї з існуючихкомісій за погодженням з центральним органом виконавчоївлади з питань освіти і науки (ст. 12 Закону України «Продержавну систему біобезпеки при створенні, випробуванні,транспортуванні та використанні генетично модифікова-них організмів»).

На підставі ст. 18 Закону України «Про державну сис-тему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспорту-ванні та використанні генетично модифікованих організ-мів» порушення вимог законодавства в галузі поводженняз ГМО тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплі-нарну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Зазначені види юридичної відповідальність несуть осо-би, які винні у: приховуванні або перекрученні інформації,що могло спричинити або спричинило загрозу життю таздоров'ю людини чи навколишньому природному серед-овищу; недотриманні або порушенні вимог стандартів, ре-гламентів, санітарних норм і правил використання, тран-160спортування, зберігання, реалізації ГМО; використаннінезареєстрованих ГМО або продукції, отриманої з їх ви-користанням (за винятком науково-дослідних цілей); по-рушенні правил утилізації та знищення ГМО; невиконаннізаконних вимог посадових осіб, які здійснюють державнийнагляд і контроль.

Законом може бути встановлена відповідальність іза інші види порушень законодавства України в галузігенетично-інженерної діяльності.

Контрольні питання

Сформулюйте поняття екологічної безпеки.

Відповідно до яких нормативно-правових актів в Укра-їні здійснюється правове регулювання екологічної без-пеки?

Які нормативно-правові акти утворюють законодав-ство з ядерної та радіаційної безпеки?

Яким чином в Україні здійснюється правова охоронадовкілля від забруднення відходами?

Назвіть особливості правового регулювання біологіч-ної, генетичної та харчової безпеки.

Розділ VIII. Економіко-правовиймеханізм природокористування і охоронинавколишнього природного середовища

§ 1. Зміст економіко-правового механізму природокорис-тування та охорони навколишнього природного середовища.

§ 2. Фінансування заходів щодо охорони навколишньо-го природного середовища.

§ 3. Стимулювання в системі охорони навколишньогоприродного середовища.