§ 2. Підстава відповідальності в галузі екології : Екологічне право України : B-ko.com : Книги для студентів

§ 2. Підстава відповідальності в галузі екології

Підставою юридичної відповідальності в галузі екологіїє екологічне правопорушення. Екологічне правопорушен-ня - це винна протиправна дія або бездіяльність, яка пору-шує норми екологічного законодавства та наносить шкодунавколишньому природному середовищу і здоров'ю громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охоронунавколишнього природного середовища» відповідальністьза порушення законодавства про охорону навколишньогоприродного середовища несуть особи, винні у:

порушенні прав громадян на екологічно безпечне на-вколишнє природне середовище;

порушенні норм екологічної безпеки;

порушенні вимог законодавства України при прове-денні екологічної експертизи, в тому числі поданні за-відомо неправдивого експертного висновку;

невиконанні вимог державної екологічної експертизи;

фінансуванні, будівництві і впровадженні у виробни-цтво нових технологій і устаткування без позитивноговисновку державної екологічної експертизи;

порушенні екологічних вимог при проектуванні, роз-міщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію,експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пере-сувних засобів та інших об'єктів;

допущенні наднормативних, аварійних та залпових ви-кидів і скидів забруднюючих речовин й інших шкідли-вих впливів на навколишнє природне середовище;

перевищенні лімітів та порушенні інших вимог вико-ристання природних ресурсів;

самовільному спеціальному використанні природнихресурсів;

порушенні строків внесення зборів за використанняприродних ресурсів та забруднення навколишньогоприродного середовища;

невжитті заходів щодо попередження та ліквідації еко-логічних наслідків аварій та іншого шкідливого впли-ву на навколишнє природне середовище;

невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють дер-жавний контроль у галузі охорони навколишнього при-родного середовища, та вчиненні опору їх представникам;

порушенні природоохоронних вимог при зберіганні,транспортуванні, використанні, знешкодженні та захо-роненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральнихдобрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів;

невиконанні вимог охорони територій та об'єктівприродно-заповідного фонду та інших територій, щопідлягають особливій охороні, видів тварин і рослин,занесених до Червоної книги України;

відмові від надання своєчасної, повної та достовірної ін-формації про стан навколишнього природного серед-овища, а також про джерела забруднення, у приховуваннівипадків аварійного забруднення навколишнього природ-ного середовища або фальсифікації відомостей про станекологічної обстановки чи захворюваності населення;

приниженні честі і гідності працівників, які здійсню-ють контроль в галузі охорони навколишнього при-родного середовища, посяганні на їх життя і здоров'я.

Законодавством України може бути встановлено відпо-відальність і за інші порушення законодавства про охоронунавколишнього природного середовища.

Склад екологічних правопорушень включає в себе чо-тири елементи (рис. 9.1).

Об'єкт екологічних правопорушень - це екологічнівідносини, за посягання на які до правопорушників засто-совуються заходи покарання.

Об'єктивною стороною екологічних правопору-шень є зовнішній вияв суспільно небезпечного посяганняна об'єкт (землю, води, надра, атмосферне повітря тощо),що перебуває під охороною еколого-правових норм. Вонавключає в себе, насамперед, такі ознаки: саме протиправнедіяння; шкідливі наслідки його скоєння; причинний зв'язокміж протиправним діянням та шкідливими наслідками, щонаступили; час, місце, умови, способи й знаряддя вчиненняправопорушення.

Суб'єктами екологічних правопорушень можуть бутигромадяни та юридичні особи. В деяких складах екологіч-них правопорушень передбачені спеціальні суб'єкти - по-садові особи чи особи, які виконують управлінські функ-ції.

Суб'єктивна сторона екологічних правопорушень

включає в себе: вину, яка є її основною, обов'язковою озна-кою; мотив та мету, які є її факультативними ознаками.

Екологічні правопорушення можна класифікувати задекількома критеріями (рис. 9.2).

§0 Ж/* •           •           •           •           •           •