§ 2. Нормативно-правова база використання іохорони вод : Екологічне право України : B-ko.com : Книги для студентів

§ 2. Нормативно-правова база використання іохорони вод

Проблеми збереження водних ресурсів України ви-магають сьогодні здійснення комплексу наукових, орга-нізаційних, економічних, технологічних та інших заходів,спрямованих на охорону та раціональне використання вод-них об'єктів, збереження водності річок в Україні. В забез-

Екологічне право Українипеченні здійснення таких заходів важлива роль належитьзаконодавству, що регулює водні відносини[199].

Сучасні природоохоронні нормативно-правові акти ма-ють бути міцним підґрунтям регулювання не тільки від-носин щодо охорони та використання водних ресурсів, а йзапобігання шкідливій дії вод, покращення їх якісних по-казників.

Відносини з приводу використання і охорони вод тавідтворення водних ресурсів являють собою самостійнийпредмет правового регулювання водного права, яке є під-галуззю природоресурсового права[200].

Серед законодавчих нормативно-правових актів, щоскладають національне водне законодавство, необхідновідзначити: Конституцію України, Водний кодекс України,закони України: «Про охорону навколишнього природногосередовища», «Про питну воду та питне водопостачання»,«Про Загальнодержавну програму розвитку водного госпо-дарства», «Про Загальнодержавну програму «Питна водаУкраїни» на 2006-2020 роки», «Про забезпечення санітар-ного та епідемічного благополуччя населення» та ін.[201].

У ч. 1 ст. 13 Конституції України водні ресурси порядз іншими природними ресурсами, які знаходяться в межахтериторії України, її континентального шельфу, виключної(морської) економічної зони визнані об'єктами права влас-ності Українського народу.

Водний кодекс України прийнятий Верховною РадоюУкраїни 6 червня 1995 року. Відповідно до його преамбуливодні ресурси забезпечують існування людей, тваринногоі рослинного світу і є обмеженими та уразливими природ-ними об'єктами. В умовах нарощування антропогенних на-вантажень на природне середовище, розвитку суспільно-го виробництва і зростання матеріальних потреб виникаєнеобхідність розробки і додержання особливих правил ко-ристування водними ресурсами, раціонального їх викорис-тання та екологічно спрямованого захисту.

У нашій державі стандартизацію і нормування щодовикористання вод і відтворення водних ресурсів здій-снюють з метою забезпечення екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки вод шляхом встановлення комплексувзаємопов'язаних нормативних документів, які визнача-ють взаємопогоджені вимоги до об'єктів, що підлягаютьстандартизації і нормуванню[202].

До комплексу нормативних документів із стандарти-зації в галузі використання й охорони вод та відтворенняводних ресурсів згідно зі ст. 34 Водного кодексу Україниналежать документи, які містять: основні положення; тер-міни та поняття, класифікації; методи, методики та засобивизначення складу та властивостей вод; вимоги до зби-рання, обліку, обробки, збереження, аналізу інформації тапрогнозування кількісних і якісних показників стану вод;вимоги щодо раціонального використання вод у галузевихстандартах та технічних умовах на процеси, продукцію і по-слуги; метрологічні норми, правила, вимоги до організаціїробіт; інші нормативи із стандартизації в цій галузі.

На підставі ст. 35 Водного кодексу України у галузі ви-користання і охорони вод та відтворення водних ресурсіввстановлюються такі нормативи: 1) нормативи екологічноїбезпеки водокористування; 2) екологічний норматив якос-ті води водних об'єктів; 3) нормативи гранично допустимо-го скидання забруднюючих речовин; 4) галузеві техноло-гічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водніоб'єкти; 5) технологічні нормативи використання води.

Закон України «Про охорону навколишнього природно-го середовища» від 25 червня 1991 року визначає правові,економічні та соціальні основи організації охорони навко-лишнього природного середовища, в тому числі і воднихресурсів.

Закон України «Про питну воду та питне водопоста-чання», прийнятий 10 січня 2002 року № 2918-III[203], закрі-пив право громадян на якісну питну воду та, з урахуваннямекологічних, соціальних та економічних потреб, на належ-не обслуговування населення питним водопостачанням.

Дія цього Закону поширюється на всі суб'єкти господа-рювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста,інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питноюводою шляхом централізованого питного водопостачанняабо за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пере-сувних), застосування установок (пристроїв), інших засо-бів нецентралізованого водопостачання, а також на органивиконавчої влади та органи місцевого самоврядування, щоздійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю пит-ної води, станом джерел та систем питного водопостачання,а також споживачів питної води (ст. 2 Закону України «Пропитну воду та питне водопостачання»). Зазначене свідчить,що питна вода у даному випадку розглядається не як при-родний ресурс, передбачений Водним кодексом України, аяк продукт виробничої діяльності.

Основною метою Закону України «Про Загальнодержав-ну програму розвитку водного господарства» від 17 січня2002 року № 2988-III[204] є впровадження державної політи-ки, спрямованої на запобігання зростанню антропогенно-го впливу на довкілля, забезпечення екологічно безпечнихумов життєдіяльності населення і господарської діяльностіта захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження,раціональне використання водних ресурсів, забезпеченнясталого функціонування екосистем у басейнах річок Укра-їни, запобігання шкідливій дії води і ліквідації її наслідків.

Загальнодержавна програма «Питна вода України» на2006-2020роки, прийнята 3 березня 2005 року № 2455-IV[205],спрямована на реалізацію державної політики щодо забез-печення населення якісною питною водою відповідно доЗакону України «Про питну воду та питне водопостачан-ня».

Забезпечення населення України питною водою є длябагатьох регіонів країни однією з пріоритетних проблем,розв'язання якої необхідне для збереження здоров'я, по-ліпшення умов діяльності і підвищення рівня життя насе-лення.

У Законі України «Про забезпечення санітарного та епі-демічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року№ 4004-XII[206] проголошується право громадян України набезпечну для здоров'я та життя питну воду.