§ 3. Державне управління у галузівикористання та охорони вод і відтворення водних<a name=bookmark117> ресурсів : Екологічне право України : B-ko.com : Книги для студентів

§ 3. Державне управління у галузівикористання та охорони вод і відтворення водних ресурсів

Одним із пріоритетних напрямів державної політикиУкраїни є управління водними ресурсами, яке розгляда-ється як один із найважливіших чинників сталого розви-тку суспільства. Проблема сталого розвитку водогосподар-ського комплексу полягає в тому, що використання воднихресурсів не обмежується лише сферою водного господар-ства, а поширюється на більшість міжгалузевих комплексівнаціонального господарства, кожен з яких відзначаєтьсятехнологічною, виробничо-технічною та функціонально-продуктовою неоднорідністю. Тому політика сталого водо-користування має узгоджуватись із реалізацією галузевихпріоритетів[207].

Державне управління у водному господарстві здійсню-ють загальні (Верховна Рада України, Верховна Рада Авто-номної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, УрядАвтономної Республіки Крим, органи місцевої державноївиконавчої влади) та спеціальні (Міністерство охорони на-вколишнього природного середовища України, Державнийкомітет України по водному господарству) органи держав-ної влади[208]. У галузі управління і контролю за використан-ням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здій-снюють також управлінську діяльність органи місцевогосамоврядування та громадські об'єднання.

Необхідно відзначити, що питання законодавчого вре-гулювання повноважень Уряду Автономної РеспублікиКрим та органів місцевої державної виконавчої влади узазначеній вище галузі не знайшли свого відображення уВодному кодексі України.

До відання Верховної Ради України в галузі регулюванняводних відносин згідно зі ст. 7 Водного кодексу України на-лежить:

законодавче регулювання водних відносин та визначен-ня основних напрямів державної політики в цій галузі;

розпорядження водним фондом України;

затвердження загальнодержавних, міждержавних про-грам використання і охорони вод та відтворення вод-них ресурсів;

встановлення правового режиму використання і охо-рони вод та відтворення водних ресурсів у зонах над-звичайних екологічних ситуацій;

регулювання розподілу зборів за спеціальне водоко-ристування;

визначення повноважень місцевих Рад і органів дер-жавної виконавчої влади щодо використання і охоро-ни вод та відтворення водних ресурсів;

вирішення інших питань у галузі законодавчого регу-лювання водних відносин.

На підставі ст. 8 Водного кодексу України до відання

Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі регулю-вання водних відносин на території республіки належить:

забезпечення реалізації державної політики у галузівикористання і охорони вод та відтворення водних ре-сурсів;

розпорядження водними об'єктами місцевого значення;

погодження державних, цільових, міждержавних тарегіональних програм використання і охорони вод тавідтворення водних ресурсів, участь у їх реалізації;

розробка, затвердження та реалізація місцевих про-грам використання і охорони вод та відтворення вод-них ресурсів;

видача дозволів на спеціальне водокористування з вод-них об'єктів місцевого значення тощо.

До відання Кабінету Міністрів України у галузі управ-ління і контролю за використанням і охороною вод та від-творенням водних ресурсів відповідно до ст. 14 Водного ко-дексу України належить:

реалізація державної політики у галузі використання іохорони вод та відтворення водних ресурсів;

розпорядження водними об'єктами загальнодержав-ного значення;

здійснення державного контролю за використанням іохороною вод та відтворенням водних ресурсів;

визначення пріоритетів водокористування;

забезпечення розробки державних, цільових, міждер-жавних та регіональних програм використання і охо-рони вод та відтворення водних ресурсів, затверджен-ня регіональних програм;

визначення порядку діяльності органів державної вико-навчої влади у галузі використання і охорони вод та від-творення водних ресурсів, координація їх діяльності та ін.

До відання Міністерства охорони навколишнього природного

середовища України в галузі управління і контролю за використан-ням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:

здійснення комплексного управління в галузі охорониводних ресурсів, проведення єдиної науково-технічної по-літики з питань використання і охорони вод та відтворен-ня водних ресурсів, координація діяльності міністерств,відомств, підприємств, установ та організацій в цій галузі;

здійснення державного контролю за використанням іохороною вод та відтворенням водних ресурсів;

розробка та участь у реалізації державних, цільових,міждержавних та регіональних програм використанняі охорони вод та відтворення водних ресурсів;

організація та здійснення державного моніторингу вод;

розробка і затвердження нормативів і правил, участь урозробці стандартів щодо регулювання використання іохорони вод та відтворення водних ресурсів в межах сво-єї компетенції тощо (ст. 15 Водного кодексу України).

Згідно з п. 1 Положення про Державний комітет Укра-їни по водному господарству, яке затверджене постановоюКабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №882, Державний комітет України по водному господарствує центральним органом виконавчої влади, діяльність якогоспрямовується і координується Кабінетом Міністрів Укра-їни через Міністра охорони навколишнього природного се-редовища.

Комітет у своїй діяльності керується Конституцією і за-конами України, постановами Верховної Ради України тауказами Президента України, прийнятими відповідно доКонституції і законів України, актами Кабінету МіністрівУкраїни, Положенням про Державний комітет України поводному господарству, а також наказами Міністра охоронинавколишнього природного середовища.

Державний комітет України по водному господарствуузагальнює практику застосування законодавства з питань,що належать до його компетенції, розробляє пропозиціїщодо вдосконалення цього законодавства і в установлено-му порядку вносить їх на розгляд Міністра охорони навко-лишнього природного середовища. У межах своїх повнова-жень Комітет:

організовує виконання актів законодавства та здій-снює систематичний контроль за їх реалізацією;

на основі та на виконання актів законодавства видаєнакази, організовує і контролює їх виконання;

видає у разі потреби разом з іншими центральними імісцевими органами виконавчої влади спільні акти.

У випадках, передбачених законодавством, рішенняДержавного комітету України по водному господарствуобов'язкові для виконання іншими центральними і місце-вими органами виконавчої влади, органами місцевого са-моврядування, підприємствами, установами і організація-ми незалежно від форми власності та громадянами.

Обласні, Київська та Севастопольська міські Ради у га-лузі регулювання водних відносин на їх території мають по-дібні повноваження що й Верховна Рада Автономної Рес-публіки Крим, саме тому законодавець їх об'єднав у однійвищезазначеній ст. 8 Водного кодексу України.

До відання районних Рад у галузі регулювання водних від-носин на їх території згідно зі ст. 9 Водного кодексу Украї-ни належить:

координація роботи сільських, селищних, міських(міст районного підпорядкування) Рад під час прове-дення ними міжтериторіальних водогосподарських іводоохоронних заходів та подання їм відповідної мето-дичної допомоги;

погодження розміщення підприємств, будівель, спорудта інших об'єктів, діяльність яких пов'язана з викорис-танням водних об'єктів місцевого значення і може за-вдати їм шкоди;

організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідківаварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод абоїх шкідливою дією, залучення у встановленому поряд-ку до цієї роботи підприємств, установ і організацій;

організація роботи по винесенню в натуру та влашту-ванню прибережних захисних смуг вздовж річок, мо-рів та навколо водойм;

внесення у встановленому порядку пропозицій щодооголошення водних об'єктів об'єктами природно-заповідного фонду до Верховної Ради Автономної Рес-публіки Крим, обласних Рад та ін.

До відання сільських, селищних, міських та районних умістах Рад у галузі регулювання водних відносин на їх тери-торії належить:

здійснення заходів щодо раціонального використанняі охорони вод та відтворення водних ресурсів;

контроль за використанням і охороною вод та відтво-ренням водних ресурсів;

встановлення правил загального користування водни-ми об'єктами в порядку, визначеному статтею 47 Вод-ного кодексу України;

обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяль-ності підприємств та інших об'єктів в разі порушенняними вимог водного законодавства в межах своєї ком-петенції;

організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідківаварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод абоїх шкідливою дією, залучення у встановленому поряд-ку до цієї роботи підприємств, установ і організаційтощо (ст. 10 Водного кодексу України).

На підставі ст. 11 Водного кодексу України громадянита їх об'єднання, інші громадські формування у галузі регу-лювання водних відносин у встановленому порядку маютьправо:

брати участь у розгляді місцевими Радами та іншимидержавними органами питань, пов'язаних з викорис-танням і охороною вод та відтворенням водних ресур-сів;

за погодженням з місцевими Радами та іншими держав-ними органами виконувати роботи по використанню іохороні вод та відтворенню водних ресурсів за влас-ні кошти та за добровільною участю членів об'єднаньгромадян;

брати участь у проведенні спеціально уповноваженимидержавними органами управління у галузі використан-ня і охорони вод та відтворення водних ресурсів пере-вірок виконання водокористувачами водоохороннихправил і заходів та вносити пропозиції з цих питань;

проводити громадську екологічну експертизу, обнаро-дувати її результати і передавати їх органам, уповно-

Екологічне право Україниваженим приймати рішення щодо розміщення, проек-тування та будівництва нових і реконструкції діючихпідприємств, споруд та інших об'єктів, пов'язаних звикористанням вод, у порядку, що визначається зако-нодавством;

- здійснювати громадський контроль за використаннямі охороною вод та відтворенням водних ресурсів та ін.