§ 1. Надра як об'єкт правової охорони тавикористання : Екологічне право України : B-ko.com : Книги для студентів

§ 1. Надра як об'єкт правової охорони тавикористання

Основні мінеральні ресурси Землі містяться в її товщіі об'єднуються під загальною назвою «надра». Деякі ре-сурси знаходяться у верхніх шарах земної кулі, деякі - наїї поверхні. Мінеральні ресурси відносяться до категоріїневідновних ресурсів. Загальні запаси їх у міру викорис-тання зменшуються. Невідновність мінеральних ресурсівмає відносний характер, оскільки геохімічні процеси, щовідбуваються у земній корі, приводять і тепер до утворен-ня нових сполук, які можуть бути використані людиною,особливо після переміщення їх ближче до поверхні Землі.Однак створення нових мінеральних ресурсів відбуваєтьсязвичайно настільки повільно, що практично не може бутивзято до уваги. Тому їх і слід вважати невідновними[209].

Корисність надр для суспільства полягає в тому, щовони є джерелом матеріальної сировини, викопних речо-вин, палива, матеріалів. Використання надр значною мі-рою пов'язане з видобуванням корисних копалин, але це неєдиний вид використання надр. З другої половини ХХ ст.почалося активне використання підземного простору длязберігання відходів, обладнання сховищ нафти, газу тощо.Так, за останні 40 років всі нові сховища нафти у Швеції,

Норвегії, Фінляндії розміщені у підземних гірських вироб-ках. Доведено, що при об'ємі 10-15 тис. куб. м вони еконо-мічно більш вигідні, ніж наземні. У нашому законодавствіцей вид використання передбачений також[210].

Україна належить до провідних мінерально-сировиннихдержав світу, надра якої містять практично всі види міне-ральної сировини для забезпечення сталого функціонуван-ня та розвитку економіки. Відкрито близько 8 тис. родо-вищ, в яких міститься понад 90 видів корисних копалин. Зазапасами та видобутком корисних копалин Україна посідаєодне з провідних місць серед країн світу, а за кількістю таякістю родовищ обіймає перше місце в Європі. Україна во-лодіє десятою частиною загальносвітових запасів залізнихі близько двох п'ятих марганцевих руд.

Усе вищезазначене враховується при розробці системизаходів щодо правової охорони надр.

Поняття «надра» є ключовою правовою дефініцією,від змісту якої залежить сфера регульованих відносин ташляхи розвитку гірничого законодавства. Відповідно дост. 1 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року№132/94-ВР[211] надра - це частина земної кори, що розташо-вана під поверхнею суші та дном водоймищ і простягаєтьсядо глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

На думку О.П. Шем'якова, при визначенні поняттянадр, як юридичної категорії, слід виходити з найбільшсуттєвих юридично-значущих ознак, до яких необхід-но відносити природно-екологічні, геолого-економічні,соціально-правові властивості самостійного об'єкта при-родного середовища - надр. При цьому він вважає за необ-хідне відобразити співвідношення надр з підземними во-дами, накопиченнями мінеральної сировини техногенногопоходження та іншими природними об'єктами[212].

Аналіз теоретичних поглядів щодо змісту поняття«надра» свідчить про їх залежність від двох критеріїв. Це,по-перше, види користування надрами, по-друге, індиві-дуалізація надр за допомогою співвідношення з іншимиприродними об'єктами. У Кодексі України про надра їхідентифікація здійснюється шляхом вказівки на межі зі-ткнення із частинами інших природних об'єктів - поверх-нею землі, дном водоймищ. Для визначення нижньої межізастосовується суб'єктивний критерій - доступність длягеологічного вивчення та освоєння.

Відповідно до ст. 1 Гірничого закону України від 6 жов-тня 1999 року № 1127-XIV[213] корисні копалини - це при-родні мінеральні речовини, які можуть використовуватисябезпосередньо або після їх обробки.

Вони за своїм значенням поділяються на корисні копа-лини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесеннякорисних копалин до корисних копалин загальнодержав-ного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Мі-ністрів України за поданням спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з геологічного ви-вчення та забезпечення раціонального використання надр(ст. 6 Кодексу України про надра).

Визначення понять «родовища корисних копалин» та«техногенні родовища корисних копалин» регламентованіу ст. 5 Кодексу України про надра:

- родовищу, корисних копалин - це нагромадження мінераль-них речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод тагазів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовамизалягання є придатними для промислового використання;

- техногенні родовища корисних копалин - це місця, денакопичилися відходи видобутку, збагачення та перероб-ки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають про-мислове значення. Такі родовища можуть виникнути та-кож внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні тавикористанні продуктів переробки мінеральної сировини.

Усі родовища корисних копалин, у тому числі техноген-ні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Дер-жавний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньооцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду.

Державний фонд родовищ корисних копалин є части-ною державного фонду надр.

Державний фонд надр формується спеціально уповно-важеним центральним органом виконавчої влади з гео-логічного вивчення та забезпечення раціонального вико-ристання надр разом з Державним комітетом України понагляду за охороною праці.