§ 1. Ліс як об'єкт правової охорони і використання

З усіх рослинних ресурсів планети найважливіше зна-чення у житті природи та людини мають ліси[220]. Вони най-більше потерпіли від господарської діяльності і стали най-першим об'єктом охорони.

У світі існує понад 200 визначень поняття «ліс», які міс-тяться у нормативно-правових актах різних країн. Таке різ-номаніття підходів до визначення лісу свідчить, що єдинихкритеріїв у цьому питанні немає. Очевидно, що в тому чиіншому випадку визначення лісу формувалися відповіднодо поглядів на проблему використання й охорони лісів, щосклалися у певній місцевості (країні) і пристосовувалисядля потреб практики у даній сфері[221].

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліс - цетип природних комплексів, у якому поєднуються пере-важно деревна та чагарникова рослинність з відповіднимиґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мі-кроорганізмами та іншими природними компонентами, щовзаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одно-го і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїмпризначенням та місцерозташуванням виконують переваж-но водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі,рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джереломдля задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, наземлях яких категорій за основним цільовим призначен-ням вони зростають, та незалежно від права власності наних, становлять лісовий фонд України і перебувають підохороною держави.

Лісова ділянка - це ділянка лісового фонду України з ви-значеними межами, виділена відповідно до Лісового кодексуУкраїни для ведення лісового господарства та використан-ня лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача абовласника землі.

На підставі ст. 4 Лісового кодексу України до лісовогофонду України належать лісові ділянки, в тому числі за-хисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1гектара.

До лісового фонду України не належать:

зелені насадження в межах населених пунктів (парки,сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в уста-новленому порядку до лісів;

окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогос-подарських угіддях, присадибних, дачних і садових ді-лянках.

Загальний обсяг лісокористування в Україні становить14,4 млн. куб. метрів, у тому числі основного користування -6,7 млн. куб. метрів, що задовольняє потреби народного гос-подарства лише на 25-27 відсотків. У зв'язку з дефіцитом де-ревини щорічна потреба в її завезенні становить 30 млн. куб.метрів.

Сучасний екологічний стан лісів зумовлюється як рівнемта інтенсивністю антропогенного впливу, так і зростаючим тех-ногенним навантаженням, що порушує природну стійкість ісередовищно-формуючі функції лісових екосистем. Лише заостаннє десятиріччя в Україні загинуло від промислових вики-дів 2,5 тис. гектарів лісових насаджень, радіаційного забрудненнячерез аварію на Чорнобильській АЕС зазнали 3,5 млн. гектарівлісів, що потребує обмеження лісокористування, удосконаленнясистеми протипожежної безпеки лісів. В середньому щороку ви-никає 3500 лісових пожеж на площі 4000 гектарів.