§ 4. Управління в галузі охорони, захисту,використання та відтворення лісів : Екологічне право України : B-ko.com : Книги для студентів

§ 4. Управління в галузі охорони, захисту,використання та відтворення лісів

На сучасному етапі розбудови української державностіодним із головних завдань країни є формування ефектив-ної системи державної виконавчої влади[223].

Основним завданням державного регулювання тауправління у сфері лісових відносин згідно зі ст. 25 Лісо-вого кодексу України є забезпечення ефективної охорони,належного захисту, раціонального використання та відтво-рення лісів.

Державне регулювання та управління у сфері лісовихвідносин здійснюється шляхом: формування та визначен-ня основних напрямів державної політики у сфері лісовихвідносин; визначення законом повноважень органів вико-навчої влади та органів місцевого самоврядування; уста-новлення відповідно до закону порядку і правил у сферіохорони, захисту, використання та відтворення лісів; здій-снення державного контролю за охороною, захистом, вико-ристанням та відтворенням лісів.

Державне управління у галузі охорони, захисту, вико-ристання та відтворення лісів здійснюють загальні і спеці-альні органи державної влади.

На підставі ст. 26 Лісового кодексу України ВерховнаРада України у сфері лісових відносин:

визначає засади державної політики у сфері лісовихвідносин;

приймає закони щодо регулювання відносин у цій сфері;

затверджує загальнодержавні програми з охорони, за-хисту, використання та відтворення лісів;

вирішує інші питання у сфері лісових відносин відпо-відно до Конституції України.

Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин згід-но зі ст. 27 Лісового кодексу України:

забезпечує реалізацію державної політики у сфері лі-сових відносин;

спрямовує та координує діяльність органів виконавчоївлади щодо організації охорони, захисту, використан-ня та відтворення лісів;

забезпечує розроблення та виконання загальнодер-жавних програм з охорони, захисту, використання тавідтворення лісів;

затверджує державні програми з охорони, захисту, ви-користання та відтворення лісів та ін.

Відповідно до ст. 29 Лісового кодексу України Мініс-терство охорони навколишнього природного середовища у

сфері лісових відносин:

вносить пропозиції щодо формування та реалізації дер-жавної політики у сфері охорони, захисту, використан-ня та відтворення лісів як складової частини державноїполітики у сфері охорони навколишнього природногосередовища;

здійснює державне управління, регулювання у сферіохорони, захисту, використання та відтворення лісівяк складової частини заходів з охорони навколишньо-го природного середовища, раціонального використан-ня, відтворення та охорони природних ресурсів;

здійснює державний контроль за додержанням вимогприродоохоронного законодавства у сфері охорони,захисту, використання та відтворення лісів;

координує здійснення органами виконавчої влади за-ходів з охорони, захисту, використання та відтвореннялісів;

бере участь у розробленні загальнодержавних, держав-них і регіональних (місцевих) програм з охорони, за-хисту, використання та відтворення лісів тощо.

Спеціальним центральним органом виконавчої влади зпитань лісового, мисливського господарства та полюванняє Державний комітет лісового господарства України. Йогодіяльність здійснюється насамперед на підставі Положен-ня про Державний комітет лісового господарства України,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від27 червня 2007 року № 883. Згідно з п. 1 цього Положеннядіяльність Комітету спрямовується і координується Кабі-нетом Міністрів України через Міністра охорони навко-лишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 28 Лісового кодексу України Держав-ний комітет лісового господарства України у сфері лісовихвідносин:

здійснює державне управління, координацію виконан-ня заходів у галузі ведення лісового господарства;

вносить пропозиції щодо формування і реалізації дер-жавної політики у сфері лісових відносин;

розробляє та організовує виконання загальнодержав-них, державних і регіональних (місцевих) програм зохорони, захисту, використання та відтворення лісів;

розробляє та затверджує в установленому порядкунормативно-правові акти з ведення лісового господар-ства;

здійснює державний контроль за додержанням норм,правил та інших нормативно-правових актів з веденнялісового господарства та ін.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні,Київська та Севастопольська міські, районні ради у сферілісових відносин у межах своїх повноважень на відповіднійтериторії:

забезпечують реалізацію державної політики у сферілісових відносин;

забезпечують виконання загальнодержавних і держав-них програм з охорони, захисту, використання та від-творення лісів і затверджують регіональні (місцеві)програми з цих питань;

передають у власність, надають у постійне користуван-ня земельні лісові ділянки на землях спільної власностівідповідних територіальних громад, власності терито-ріальних громад міст Києва і Севастополя та припиня-ють права користування ними;

приймають рішення про виділення в установленомупорядку для довгострокового тимчасового користу-вання лісами лісових ділянок на землях спільної влас-ності відповідних територіальних громад, власностітериторіальних громад міст Києва і Севастополя таприпиняють права користування ними;

погоджують ліміт використання лісових ресурсів призаготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснен-ні побічних лісових користувань тощо (ст. 30 Лісовогокодексу України).

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,

Київська та Севастопольська міські державні адміністрації

у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх те-риторії відповідно до ст. 31 Лісового кодексу України:

забезпечують реалізацію державної політики у сферілісових відносин;

беруть участь у розробленні та забезпеченні виконан-ня регіональних (місцевих) програм з охорони, захис-ту, використання та відтворення лісів;

здійснюють контроль за додержанням законодавства усфері лісових відносин;

передають у власність, надають у постійне користуван-ня для ведення лісового господарства земельні лісо-

Особлива частинаві ділянки, що перебувають у державній власності, навідповідній території;

передають у власність, надають у постійне користу-вання для нелісогосподарських потреб земельні лісовіділянки площею до 1 гектара, що перебувають у дер-жавній власності, на відповідній території, а також умежах міст республіканського (Автономної Республі-ки Крим) та обласного значення та припиняють правакористування ними та ін.

Згідно зі ст. 32 Лісового кодексу України районні дер-жавні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території:

забезпечують реалізацію державної політики у сферілісових відносин;

беруть участь у розробленні та забезпеченні виконан-ня регіональних (місцевих) програм з охорони, захис-ту, використання та відтворення лісів;

передають у власність, надають у постійне користу-вання для нелісогосподарських потреб земельні лісовіділянки площею до 1 гектара, що перебувають у дер-жавній власності, у межах сіл, селищ, міст районногозначення та припиняють права користування ними;

приймають рішення про виділення в установленомупорядку для довгострокового тимчасового користу-вання лісами лісових ділянок, що перебувають у дер-жавній власності, у межах сіл, селищ, міст районногозначення;

беруть участь у здійсненні заходів щодо охорони і за-хисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісо-вих пожеж, залучають у встановленому порядку до цихробіт населення, транспортні й інші технічні засоби таобладнання тощо.

Сільські, селищні, міські ради у сфері лісових відносин на

відповідній території:

передають у власність, надають у постійне користуван-ня земельні лісові ділянки, що перебувають у кому-нальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиня-ють права користування ними;

приймають рішення про виділення в установленомупорядку для довгострокового тимчасового користу-вання лісами лісових ділянок, що перебувають у кому-нальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиня-ють права користування ними;

беруть участь у здійсненні заходів щодо охорони і за-хисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісо-вих пожеж, залучають у встановленому порядку до цихробіт населення, транспортні й інші технічні засоби таобладнання;

організовують благоустрій лісових ділянок і культурно-побутове обслуговування відпочиваючих у лісах, щовикористовуються для цих цілей;

встановлюють порядок використання коштів, що виді-ляються з місцевого бюджету на ведення лісового гос-подарства;

вирішують інші питання у сфері лісових відносин від-повідно до закону (ст. 33 Лісового кодексу України).

На підставі ст. 89 Лісового кодексу України охорону і

захист лісів на території України здійснюють:

державна лісова охорона, що діє у складі централь-ного органу виконавчої влади з питань лісового гос-подарства, органу виконавчої влади з питань лісовогогосподарства Автономної Республіки Крим, територі-альних органів центрального органу виконавчої владиз питань лісового господарства та підприємств, установі організацій, які належать до сфери його управління.Вона має статус правоохоронного органу;

лісова охорона інших постійних лісокористувачів івласників лісів.

Порядок діяльності державної лісової охорони та лісо-вої охорони визначається положенням, що затверджуєтьсяКабінетом Міністрів України.

Основними завданнями державної лісової охорони є:

здійснення державного контролю за додержанням лі-сового законодавства;

забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних ру-бок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження вна-слідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Необхідно відзначити значну роль у реформуванні тарозвитку лісового господарства розпорядження КабінетуМіністрів України «Про схвалення Концепції реформуван-ня та розвитку лісового господарства» від 18 квітня 2006року № 208-р. Схвалення Концепції обумовлене значнимипроблемами у галузі лісокористування, а саме: недоскона-лістю фінансово-економічного механізму розвитку лісово-го господарства та податкової бази, яка не враховує довго-строковості у вирощуванні лісу; багатовідомчою системоюуправління лісами; недоцільним поєднанням лісогосподар-ськими підприємствами функцій з ведення лісового госпо-дарства та переробки деревини; відсутністю економічногомеханізму стимулювання запровадження природозберіга-ючих технологій або їх елементів; значним обсягом неза-конних рубок, недосконалим перерозподілом земель лісо-вого фонду; зростанням техногенного навантаження налісові екосистеми[224].