§ 1. Тваринний світ як об'єкт правовоїохорони та використання

Тваринний світ - це важлива частина біосфери нашоїпланети. На території України нині відомо близько 45 тис.видів тварин, серед яких понад 700 видів хребетні, решта -безхребетні.

Об'єкти тваринного світу відіграють важливу роль ужитті людини. Багато з них є джерелом харчування і техніч-ної сировини для промислового виробництва. Проте, деякітварини є шкідниками та збудниками захворювань сільсько-господарських, а також диких корисних для людини тварин.Певні види беруть участь у підтримуванні природновогни-щевих захворювань людини, є живителями кровосисних па-разитів. Водночас багато інших тварин винищують шкідни-ків і приносять тим самим велику користь людині.

Загальновідоме естетичне значення тварин (птахи, мете-лики, акваріумні риби, багато видів ссавців), без яких при-рода була б наполовину мертва. Нарешті, тварини є об'єктомнаукових досліджень, в тому числі медичних і біонічних[225].

Поняття тваринного світу та його об'єкту законодавчо ви-значені у Модельному законі про тваринний світ, який бувприйнятий на дев'ятому пленарному засіданні Міжпарламент-ської Асамблеї держав-учасниць СНД (постанова № 9-14 від 8червня 1997 року). Так, ст. 1 зазначеного Закону визначає, щотваринний світ - це дикі тварини (ссавці, плахи,, плазуни,, зем-новодні, риби, а також молюски, комахи та інші), що живуть устані природної волі на суші, у воді, атмосфері та ґрунті, по-стійно або тимчасово населяють територію держави; об'єкттваринного світу - це організм тваринного походження (дикатварина) чи популяція організмів тваринного походження.

Об'єктами тваринного світу на підставі ст. 3 ЗаконуУкраїни «Про тваринний світ» є:

дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці,птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні(членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьомуїх видовому і популяційному різноманітті та на всіхстадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), якіперебувають у стані природної волі, утримуються у на-піввільних умовах чи в неволі;

частини диких тварин (роги, шкіра тощо);

продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо).Об'єкти тваринного світу, а також нори, хатки, лігва,

мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тва-рин, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів,постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ,інші території, що є середовищем їх існування та шляхамиміграції, підлягають охороні.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про захист тварин віджорстокого поводження» дикі тварини - це тварини, при-родним середовищем існування яких є дика природа, у томучислі ті, які перебувають у неволі чи напіввільних умовах.

Ознаки об'єктів дикої фауни можна поділити на три гру-пи: біологічні, середовищні та територіальні (суверенитивні).

До біологічних відносяться ознаки, які вказують на певнийвнутрішній стан тварин, а саме, їх існування як живих істот тастан дикості. Середовищні ознаки вказують на стан існуваннядиких тварин по відношенню до навколишнього природно-го середовища. Остання група ознак, за якими дикі твариниможуть бути віднесені до об'єктів екологічних правовідносинпов'язана з дією фауністичного законодавства у просторі. Ціознаки П.В. Тихий визначив як територіальні (суверенитив-ні). Вони передбачають необхідність перебування об'єктів ди-кої фауни під юрисдикцією нашої держави, тобто, в межах те-риторії України, її континентального шельфу, чи у акваторіївиключної (морської) економічної зони України[226].

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про твариннийсвіт» завданнями законодавства України про охорону, ви-користання і відтворення тваринного світу є:

регулювання відносин у галузі охорони, використанняі відтворення об'єктів тваринного світу;

збереження та поліпшення середовища існування ди-ких тварин;

забезпечення умов збереження всього видового і попу-ляційного різноманіття тварин.