§ 3. Управління в галузі організації, охорони тавикористання природно-заповідного фонду

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» спеціально уповноваженим ор-ганом державного управління в галузі організації, охоронита використання природно-заповідного фонду є централь-ний орган виконавчої влади в галузі охорони навколиш-нього природного середовища (Міністерство охорони на-вколишнього природного середовища України).

У системі державного управління природно-заповіднимфондом в 1995 році було створено Головне управління на-ціональних природних парків і заповідної справи, яке у2001 році було реорганізоване в урядовий орган - Держав-ну службу заповідної справи. Вона здійснює свою діяльністьна підставі Положення про Державну службу заповідноїсправи, яке затверджене постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 9 серпня 2001 року № 1000[231].

Одним із визначальних факторів здійснення держав-ними і громадськими органами контрольних повноваженьза дотриманням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду є функція обліку. Вона пов'язана іззбиранням, переданням, зберіганням, реєстрацією та гру-пуванням даних про управлінську діяльність. У природо-охоронній практиці функція обліку втілюється через скла-дення та ведення кадастрів[232].

Державний кадастр територій та об'єктівприродно-заповідного фонду є системою необхідних і до-стовірних відомостей про природні, наукові, правові та іншіхарактеристики територій та об'єктів, що входять доскладу природно-заповідного фонду (ст. 56 Закону України«Про природно-заповідний фонд України»).

У свою чергу, згідно з п. 1 Загальнодержавної програ-ми формування національної екологічної мережі Українина 2000-2015 роки, затвердженої Законом України від 21вересня 2000 року № 1989-III[233], кадастр територій таоб'єктів природно-заповідного фонду - це система облікуй оцінки кількісного та якісного стану територій і окремихоб'єктів природно-заповідного фонду та їх територіальнихсукупностей, призначена для забезпечення органів виконав-чої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юри-дичних осіб достовірними даними про правовий статус, на-лежність, режим, географічне положення, кількісні та якісніхарактеристики цих територій та об'єктів, їх природоохо-ронну, наукову, виховну, рекреаційну та іншу цінність з ме-тою охорони, збереження та ефективного управління функ-ціонуванням і розвитком природно-заповідного фонду.

Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду ведеться з метою оцінки складу таперспектив розвитку природно-заповідного фонду, станутериторій та об'єктів, що входять до нього, організації їхохорони й ефективного використання, планування науко-вих досліджень, а також забезпечення державних органів,заінтересованих підприємств, установ та організацій від-повідною інформацією, необхідною для вирішення питаньсоціально-економічного розвитку, розміщення продуктив-них сил та в інших цілях, передбачених законодавствомУкраїни (ст. 57 Закону України «Про природно-заповіднийфонд України»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» управління природними запо-відниками, біосферними заповідниками, національнимиприродними парками, регіональними ландшафтними пар-ками, а також ботанічними садами, дендрологічними пар-ками і зоологічними парками загальнодержавного значен-ня здійснюється їх спеціальними адміністраціями.

Спеціальні адміністрації можуть створюватися такождля управління ботанічними садами, дендрологічнимипарками, зоологічними парками місцевого значення тапарками-пам'ятками садово-паркового мистецтва за рішен-ням органів, у віданні яких вони перебувають.

До складу спеціальної адміністрації по управлінню те-риторіями та об'єктами природно-заповідного фонду вхо-дять відповідні наукові підрозділи, служби охорони, госпо-дарського та іншого обслуговування.

Управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальніадміністрації, здійснюється підприємствами, установами

Екологічне право Українита організаціями, у віданні яких перебувають ці територіїта об'єкти.

Нині з 40 установ природно-заповідного фонду загаль-нодержавного значення (біосферні та природні заповідни-ки, національні природні парки) 19 підпорядковані Мініс-терству охорони навколишнього природного середовищаУкраїни, інші - органам виконавчої влади, вищим навчаль-ним закладам, державним науковим організаціям (Міносві-ти, Держкомлісгоспу, Держуправсправами, НАН України,УААН, КНУ ім. Т.Шевченка). У більшості з них заповіднасправа не є пріоритетним напрямом діяльності. Тому Мі-ністерство охорони навколишнього природного середови-ща України сьогодні працює над створенням цілісної дер-жавної системи управління природно-заповідним фондомз метою підпорядкування всіх установ єдиному природо-охоронному відомству.

На сучасному етапі розвитку України є нагальна потре-ба затвердити комплекс заходів щодо забезпечення належ-них умов для реалізації єдиної державної політики у сферірозвитку заповідної справи. З цією метою Міністерствомохорони навколишнього природного середовища Украї-ни було забезпечено розроблення, а Кабінетом МіністрівУкраїни схвалено та направлено на розгляд до ВерховноїРади України проект закону України «Про затвердженняЗагальнодержавної цільової екологічної програми розвиткузаповідної справи на період до 2020 року». Прийняття цієїпрограми дасть змогу поліпшити умови розвитку заповід-ної справи в Україні, вдосконалити управління заповідни-ми об'єктами, підвищити їх матеріально-технічну базу, до-вести площу природно-заповідного фонду до 10,4 відсотказагальної площі держави, прискорити формування націо-нальної екологічної мережі як складової Пан'європейськоїекологічної мережі.

Велику увагу Міністерство охорони навколишнього при-родного середовища України приділяє підтримці та розвиткуіснуючих природно-заповідних об'єктів, резервуванню цін-них для заповідання територій [http://www.menr.gov.ua].

Об'єднання громадян, статутами яких передбачена ді-яльність у галузі охорони навколишнього природного се-редовища, мають право на участь в управлінні територіямита об'єктами природно-заповідного фонду шляхом:

внесення пропозицій щодо організації нових територійта об'єктів природно-заповідного фонду, забезпеченняїх охорони, ефективного використання і відтворенняприродних комплексів та об'єктів;

сприяння державним органам в їх діяльності у цій сфері;

участі у встановленому порядку у проведенні еколо-гічної експертизи об'єктів, що негативно впливаютьчи можуть негативно вплинути на стан територій таоб'єктів природно-заповідного фонду;

участі у контролі за додержанням режиму таких тери-торій та об'єктів;

здійснення відповідно до законодавства України ін-ших заходів, передбачених їх статутами (ст. 13 ЗаконуУкраїни «Про природно-заповідний фонд України»).