§ 2. Правове забезпечення раціональноговикористання рекреаційних, курортних ілікувально-оздоровчих зон : Екологічне право України : B-ko.com : Книги для студентів

§ 2. Правове забезпечення раціональноговикористання рекреаційних, курортних ілікувально-оздоровчих зон

На характер використання рекреаційних, курортних ілікувально-оздоровчих зон надзвичайно впливає еколо-гічний стан території, рівень соціально-політичного життясуспільства, а також стан економіки.

Згідно з нормами Земельного кодексу України (ч. 1 ст.49, ч. 1 ст. 52) землі рекреаційного та оздоровчого призна-чення можуть перебувати у державній, комунальній і при-ватній власності.

На підставі ч. 5 ст. 3 Закону України «Про туризм» від 18листопада 2003 року №1284-ІУ4 під час містобудівного плану-вання, проектування, розміщення, будівництва і реконструк-ції об'єктів містобудування на територіях рекреаційних зонвідповідні органи виконавчої влади, власники об'єктів місто-будування повинні передбачати максимальну інтеграцію спо-руджуваних об'єктів до місцевого соціально-економічного,природного та історико-культурного середовища.

Однією із цілей благоустрою населених пунктів є орга-нізація належного утримання та раціонального викорис-тання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктіврекреаційного, природоохоронного, оздоровчого історико-культурного та іншого призначення (ст. 2 Закону України«Про благоустрій населених пунктів» від 6 вересня 2005року № 2807-ІУ[241]).

Водним кодексом України визначені нормативи еко-логічної безпеки водокористування (ст. 36). Проте у разінеобхідності для вод водних об'єктів, які використовують-ся для лікувальних, курортних, оздоровчих, рекреаційних таінших цілей, можуть встановлюватись більш суворі норма-тиви екологічної безпеки водокористування.

Відповідно до ст. 62 Водного кодексу України водніоб'єкти, що мають природні лікувальні властивості, нале-жать до категорії лікувальних, якщо їх включено до спеці-ального переліку.

Перелік водних об'єктів, віднесених до категорії лі-кувальних, із зазначенням запасів вод та їх лікувальнихвластивостей, а також інших сприятливих для лікування іпрофілактики умов, затверджується Кабінетом МіністрівУкраїни за поданням спеціально уповноваженого централь-ного органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я іспеціально уповноваженого центрального органу виконав-чої влади з питань водного господарства.

Водні об'єкти, віднесені у встановленому порядку до ка-тегорії лікувальних, використовуються виключно у лікуваль-них і оздоровчих цілях (ст. 63 Водного кодексу України).

Користування водами згідно зі ст. 64 Водного кодексуУкраїни в оздоровчих, рекреаційних та спортивних ціляхздійснюється в порядку загального та спеціального водо-користування.

Місця користування водами в оздоровчих, рекреацій-них та спортивних цілях встановлюються відповіднимиРадами у порядку, встановленому законодавством.

Користування водними об'єктами в оздоровчих, рекре-аційних та спортивних цілях у порядку загального водоко-ристування може бути заборонено або обмежено відповід-но до статті 45 Водного кодексу України.

На підставі ст. 39 Лісового кодексу України рекреаційно-оздоровчі ліси виконують переважно рекреаційні, санітарні,гігієнічні та оздоровчі функції.

Використання корисних властивостей лісів длякультурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, турис-тичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодозбереження лісового середовища і природних ландшафтів з

359

Екологічне право Українидодержанням правил архітектурного планування примісь-ких зон і санітарних вимог.

У лісах, що використовуються для відпочинку, лісоко-ристувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою(ст. 74 Лісового кодексу України).

Значні запаси та лікувальні властивості різних типів міне-ральних вод і лікувальних грязей створюють умови для стабіль-ного розвитку курортно-лікувальної індустрії в нашій державі.

Згідно з п. 2 Концепції розвитку санаторно-курортної га-лузі розвиток санаторно-курортних послуг тісно пов'язанийз раціональним використанням природних територій ку-рортів, які мають мінеральні та термальні води, лікувальнігрязі та озокерит, ропу лиманів та озер, акваторію моря, клі-матичні, ландшафтні та інші умови, сприятливі для органі-зації відпочинку та оздоровлення, лікування, медичної реа-білітації та профілактики захворювань. З метою здійсненнязазначеного необхідно провести медико-біологічну оцінкуякості природних лікувальних ресурсів, а також еколого-економічну оцінку природних територій курортів як скла-дової частини національного багатства країни для:

формування ринку природних лікувальних ресурсів;

реалізації платного природокористування;

порівняння ефективності рекреаційного та нерекреа-ційного використання території курорту;

залучення інвестицій тощо.

Більшість курортів має гідромінеральну базу на під-ставі затверджених запасів. Втім існує значна кількістьсанаторно-курортних закладів, які використовують при-родні лікувальні ресурси, стосовно яких не проводилисягеологорозвідувальні роботи. З метою оцінки та затвер-дження запасів гідромінеральних ресурсів для санаторно-курортних закладів, що використовують природні ліку-вальні ресурси з незатвердженими запасами необхідноздійснити геологорозвідувальні роботи та провести пошу-360ки інших гідромінеральних ресурсів для розширення про-філактичних та лікувальних послуг.

Відповідно до п. 32 Основних напрямів державної по-літики України у галузі охорони довкілля, використанняприродних ресурсів та забезпечення екологічної безпекипрограма реабілітації та раціонального використання при-родних лікувальних ресурсів передбачає:

розроблення документації, яка регламентуватиме якістьприродних лікувальних ресурсів (державні стандартина всі складові природних лікувальних ресурсів);

розроблення та видання карти і кадастрів усіх природ-них лікувальних ресурсів;

здійснення державної програми моніторингу якостісучасного стану і використання природних лікуваль-них ресурсів;

забезпечення підприємствами, установами та організа-ціями незалежно від форм власності, які експлуатуютьлікувальні ресурси, розроблення і затвердження про-ектів округів і зон санітарної охорони курортів, ресур-сів, технологічних схем раціональної експлуатації, ор-ганізації режимних спостережень і контролю;

розроблення методики визначення граничних і опти-мальних курортних і рекреаційних навантажень на те-риторії з урахуванням перспектив розвитку курортно-рекреаційного будівництва;

здійснення наукових розробок стосовно оцінки пер-спективних рекреаційних територій державного зна-чення, картування і затвердження їх як зон чи терито-рій, що не підлягають приватизації;

проведення роботи з медичного зонування курортно-рекреаційних територій України, а також складаннятериторіальних комплексних схем охорони довкілляосновних курортно-рекреаційних регіонів України[242].