§ 2. Правова охорона навколишньогоприродного середовища у сільському господарстві

Сільське господарств України - найбільш природоміст-ка галузь, що має могутній природно-ресурсний потенціал,який включає 41,84 млн. гектарів сільськогосподарськихугідь (69,3 відсотка території України), в тому числі 33,19млн. гектарів ріллі (55 відсотків), 7,63 млн. гектарів при-родних кормових угідь - сіножатей і пасовищ (12,6 відсо-тка). У сільськогосподарському виробництві щороку ви-користовується понад 10,9 млрд. куб. метрів води, або 36,4відсотка її загального споживання.

Основними причинами низької віддачі земельного по-тенціалу в Україні є безгосподарне ставлення до землі, три-вала відсутність реального власника, помилкова стратегіямаксимального залучення земель до обробітку, недоскона-лі техніка і технологія обробітку землі та виробництва сіль-ськогосподарської продукції, невиважена цінова політика,недотримання науково обґрунтованих систем веденняземлеробства і, зокрема, повсюдне недотримання сівозмін,внесення недостатньої кількості органічних добрив, низь-кий науково-технічний рівень проектування, будівництвата експлуатації меліоративних систем, недосконала систе-ма використання і внесення мінеральних добрив та неви-конання природоохоронних, комплексно-меліоративних,протиерозійних та інших заходів (п. 3 Основних напрямівдержавної політики України у галузі охорони довкілля,використання природних ресурсів та забезпечення еколо-гічної безпеки, затверджених постановою Верховної РадиУкраїни від 5 березня 1998 року № 188/98-ВР).

Згідно зі ст. 52 Закону України «Про охорону навко-лишнього природного середовища» підприємства, уста-нови, організації та громадяни зобов'язані додержуватисяправил транспортування, зберігання і застосування засобівзахисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних до-брив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовинта інших препаратів, з тим щоб не допустити забрудненняними або їх складовими навколишнього природного серед-овища і продуктів харчування.

При створенні нових хімічних препаратів і речовин, ін-ших потенційно небезпечних для навколишнього природ-ного середовища субстанцій повинні розроблятися та за-тверджуватися у встановленому законодавством порядкудопустимі рівні вмісту цих речовин у об'єктах навколиш-нього природного середовища та продуктах харчування,методи визначення їх залишкової кількості та утилізаціїпісля використання.

Вміст природних та штучних домішок, які можуть не-гативно впливати на стан навколишнього природного се-редовища або здоров'я людей, у таких препаратах, а такожсировині, що використовується для їх виробництва, не по-винен перевищувати допустимих рівнів, встановлених від-повідно до законодавства.

Екологічні вимоги при виробництві, зберіганні, транспор-туванні, використанні, знешкодженні, захороненні токсичнихта інших небезпечних для навколишнього природного се-390редовища і здоров'я людей речовин, віднесення хімічних ре-човин до категорії токсичних та їх класифікація за ступенемнебезпечності визначаються нормативними документами напідставі висновку державної екологічної експертизи і пого-джуються спеціально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади з питань охорони здоров'я і спеціально упо-вноваженим центральним органом виконавчої влади з питаньохорони навколишнього природного середовища.

Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених для ви-користання в Україні, регламенти їх застосування, а такожщорічні доповнення до нього визначаються в установлено-му законодавством порядку.

Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 бе-резня 1995 року № 86/95-ВР[256] регулює правові відносини,пов'язані з державною реєстрацією, виробництвом, заку-півлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та без-печним для здоров'я людини і навколишнього природногосередовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів, ви-значає права і обов'язки підприємств, установ, організаційта громадян, а також повноваження органів державної ви-конавчої влади і посадових осіб у цій сфері.

У ст. 1 вищезазначеного Закону закріплені визначеннятермінів, серед яких відзначимо:

пестициди - це токсичні речовини, їх сполуки або сумішіречовин хімічного чи біологічного походження, призначенідля знищення, регуляції та припинення розвитку шкід-ливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаютьсярослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріаль-ним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, ча-гарникової рослинності, засмічуючих видів риб;

агрохімікати - це органічні, мінеральні і бактеріальнідобрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослинта інші речовини, що застосовуються для підвищення

родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарськихкультур і поліпшення якості рослинницької продукції.

На підставі ст. 4 Закону України «Про пестициди і агро-хімікати» пестициди і агрохімікати вітчизняного, а такожіноземного виробництва, що завозяться для використанняна територію України, повинні відповідати таким вимогам:

висока біологічна ефективність щодо цільового при-значення;

безпечність для здоров'я людини та навколишньогоприродного середовища за умови дотримання регла-ментів їх застосування;

відповідність державним стандартам, санітарним нор-мам та іншим нормативним документам.

Забороняються ввезення на митну територію України(крім дослідних партій, що використовуються для держав-них випробувань та наукових досліджень), виробництво(крім виробництва для експорту та виробництва досліднихпартій, що використовуються для державних випробувань,науково-технологічних досліджень та випробувань), тор-гівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімі-катів до їх державної реєстрації.

Ввезення на митну територію України незареєстрованихпестицидів і агрохімікатів, що використовуються для держав-них випробувань та наукових досліджень, у науково обґрун-тованих обсягах здійснюється відповідно до планів держав-них випробувань і наукових досліджень, а також обробленогоними насіннєвого (посадкового) матеріалу - за дозволом, щовидається спеціально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади з питань охорони навколишнього природно-го середовища, погодженим із спеціально уповноваженим цен-тральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'яв порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Використання залишків пестицидів і агрохімікатів, тер-мін реєстрації яких закінчився, проводиться протягом двох392років за дозволом спеціально уповноваженого центрально-го органу виконавчої влади з питань охорони навколиш-нього природного середовища, погодженим із спеціальноуповноваженим центральним органом виконавчої владиз питань охорони здоров'я та спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади з питань аграрноїполітики.

Обов'язковою умовою завезення та застосування неза-реєстрованих в Україні пестицидів для законодавчо визна-чених цілей є документальне підтвердження їх викорис-тання в країні, де вони виробляються.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону ат-мосферного повітря» підприємства, установи, організа-ції та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльностізобов'язані дотримуватися правил та вимог щодо тран-спортування, зберігання і застосування пестицидів та агро-хімікатів з метою недопущення забруднення атмосферногоповітря.

Особлива увага у земельному законодавстві приділенаохороні земель при здійсненні господарської діяльності наземлях сільськогосподарського призначення. Так, охорона зе-мель сільськогосподарського призначення згідно зі ст. 36 За-кону України «Про охорону земель» забезпечується на основіреалізації комплексу заходів щодо збереження продуктив-ності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічноїстійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучен-ня (викупу) для несільськогосподарських потреб.

Зміна цільового призначення земель сільськогосподарсько-го призначення допускається лише за умови обґрунтування до-цільності такої зміни в порядку, визначеному законом.

У разі вилучення (викупу) земель сільськогосподар-ського призначення для несільськогосподарських потребзабезпечується пріоритет максимального збереження про-дуктивних земель.

Черезсмужжя та конфігурація земельних ділянок, щостворюють перешкоди в ефективному їх використанні іздійсненні природоохоронних заходів, а також порушуютьландшафтну цілісність території, підлягають упорядкуван-ню відповідно до затвердженої проектної документації ізземлеустрою.

Захист земель сільськогосподарського призначення відерозії, селів, підтоплення та інших видів деградації здій-снюється на основі реалізації заходів, передбачених дер-жавними і регіональними програмами, відповідно до ро-бочих проектів рекультивації, захисту земель від ерозії таіншої документації із землеустрою.

Стаття 3 Закону України «Про меліорацію земель» ви-значає види меліорації земель: гідротехнічна, культуртех-нічна, хімічна, агротехнічна, агролісотехнічна.

Гідротехнічна меліорація земель передбачає здій-снення комплексу заходів, спрямованих на забезпеченняполіпшення земель з несприятливим водним режимом (пе-резволожених, переосушених тощо), регулювання водно-го режиму шляхом створення спеціальних гідротехнічнихспоруд на схилових та інших землях з метою поліпшенняводного і повітряного режиму ґрунтів та захисту їх від шкід-ливої дії води (затоплення, підтоплення, ерозія тощо).

Під час гідротехнічної меліорації земель здійснюютьсязрошувальні, осушувальні, осушувально-зволожувальні,протиповеневі, протипаводкові, протисельові, протиеро-зійні та інші меліоративні заходи (ст. 4 Закону України«Про меліорацію земель»).

Культуртехнічна меліорація земель передбачає про-ведення впорядкування поверхні землі та підготовку її довикористання для сільськогосподарських потреб. З цієюметою здійснюються такі заходи, як викорчування дереві чагарників, розчищення від каміння, зрізування купин,вирівнювання поверхні, меліоративна оранка, залуження,394влаштування тимчасової вибіркової мережі каналів (ст. 5Закону України «Про меліорацію земель»).

Хімічна меліорація земель передбачає здійсненнякомплексу заходів, спрямованих на поліпшення фізико-хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, їх хімічногоскладу. Вона включає роботи з гіпсування, вапнування тафосфоритування ґрунтів (ст. 6 Закону України «Про мелі-орацію земель»).

Агротехнічна меліорація земель передбачає здій-снення комплексу заходів, спрямованих на збільшення по-тужності та поліпшення агрофізичних властивостей коре-невмісного шару ґрунтів. З цією метою здійснюються такізаходи, як плантажна оранка, глибоке меліоративне розпу-шення, щілювання, кротовий аераційний дренаж, піскуван-ня, глинування тощо (ст. 7 Закону України «Про меліора-цію земель»).

Агролісотехнічна меліорація земель передбачає здій-снення комплексу заходів, спрямованих на забезпеченнядокорінного поліпшення земель шляхом використанняґрунтозахисних, стокорегулюючих та інших властивостейзахисних лісових насаджень. З цією метою формуютьсятакі поліфункціональні лісомеліоративні системи, як:

площинні (протиерозійні) захисні лісонасадження, щозабезпечують захист земель від ерозії, а водних об'єктіввід виснаження та замулення шляхом заліснення ярів,балок, крутосхилів, пісків та інших деградованих зе-мель, а також прибережних захисних смуг і водоохо-ронних зон річок та інших водойм;

лінійні (полезахисні) лісонасадження, що забезпечу-ють захист від вітрової і водної ерозій та поліпшенняґрунтово-кліматичних умов сільськогосподарськихугідь шляхом створення полезахисних і стокорегулю-ючих лісосмуг (ст. 8 Закону України «Про меліораціюземель»).

В умовах, що склалися нині в Україні, стратегія системисільськогосподарського природокористування відповіднодо п. 17 Основних напрямів державної політики України угалузі охорони довкілля, використання природних ресур-сів та забезпечення екологічної безпеки має передбачати:

формування високопродуктивних і екологічно стійкихагроландшафтів;

гармонійне поєднання механізму дії економічних зако-нів і законів природи в межах території з урахуваннямлімітуючих чинників навантаження на сільськогоспо-дарські угіддя, біологічні ресурси та ландшафти;

впровадження вимог щодо екологічної безпеки в сис-темі сільськогосподарського природокористування;

забезпечення розширеного відтворення родючос-ті ґрунтів шляхом формування та реалізації системиґрунтозахисних природоохоронних заходів;

забезпечення екологічно обґрунтованого поводженняз пестицидами та агрохімікатами;

формування механізму економічної, адміністративної такримінальної відповідальності сільськогосподарськихприродокористувачів за порушення екологічних вимог;

розроблення природоохоронних заходів на основі вимогміжнародного законодавства та підвищення його ролі впрактиці сільськогосподарського природокористування;

створення системи економічних стимулів виробництваекологічно чистої сільськогосподарської продукції наоснові технологій біологічного землеробства;

підтримання сприятливого в екологічному відношеннідовкілля, інфраструктури та умов для праці, відпочин-ку і фізичного розвитку сільського населення;

виведення з користування малопродуктивних сіль-ськогосподарських угідь, насамперед у регіонах з висо-кою розораністю земель[257].