§ 1. Поняття міжнародного екологічного права

Для деяких проблем в галузі екології притаманнийглобальний масштаб, який характеризується неможли-вістю їх вирішення в межах однієї держави. Це стосу-ється насамперед питань атмосфери, теплового балан-су Землі, Світового океану, генофонду тварин і рослинтощо.

Подолання глобальних екологічних проблем можли-ве лише при застосуванні колективних зусиль усіх країн інародів. Саме тому у світі здійснюється міждержавне еко-логічне співробітництво. Однієї із розвинутих форм між-державного співробітництва у галузі екології є конференції(двосторонні та багатосторонні). Кожного року у світі про-водяться сотні або навіть тисячі конференцій з екологічнихпитань. Залежно від цілей вони є засобом обміну досвідомприродоохоронної діяльності та екологічно значимою ін-формацією.

На підставі ст. 71 Закону України «Про охорону навко-лишнього природного середовища» Україна бере участь уміжнародному співробітництві у галузі охорони навколиш-нього природного середовища на державному і громадсько-му рівнях відповідно до законодавства України та міжна-родного права.

Вона здійснює заходи щодо розвитку та зміцнення між-народного співробітництва у галузі охорони навколишньо-го природного середовища з іншими державами, а також в

411

рамках природоохоронної діяльності ООН та організацій,що входять в її систему, інших урядових і неурядових між-народних організацій.

Міжнародне екологічне право - це галузь міжнародногоправа, що складається із сукупності правових норм та пра-вовідносин, які виникають між міжнародними суб'єктами зприводу охорони навколишнього природного середовища відтранскордонного забруднення, збереження та раціонально-го використання зникаючих видів рослинного та тваринногосвіту, забезпечення міжнародної екологічної безпеки грома-дян.

Суб'єктами міжнародних екологічних відносин є дер-жави, міжнародні урядові та неурядові організації, а такожв передбачених міжнародно-правовими нормами випадкахюридичні та фізичні особи, які здійснюють вплив на станнавколишнього природного середовища у міжнародних про-сторах.

Об'єктами міжнародного екологічного права є Сві-товий океан, повітряний простір, Космос, Антарктида, мі-груючі дикі тварини тощо.

Принципи міжнародного екологічного права прийнятоподіляти на загальні та спеціально-галузеві.

Загальні принципи міжнародного права є критеріємправомірності регулювання будь-якої сфери міжнароднихвідносин, включаючи відносини з приводу охорони довкіл-ля, раціонального використання та відтворення природнихресурсів і забезпечення екологічної безпеки. Прикладамизазначених принципів є:

повага до державного суверенітету;

суверенна рівність всіх держав;

взаємна вигода;

невтручання у внутрішні справи іншої держави;

добросовісне виконання міжнародних зобов'язань;

мирне вирішення спорів та деякі інші.412

Спеціально-галузевими принципами міжнародного

екологічного права є:

право кожного на здорове плідне життя в гармонії ізприродою;

пріоритет екологічних прав і інтересів людини в про-цесі безперервного соціально-економічного розвитку;

невід'ємний суверенітет держави над власними при-родними ресурсами;

стійкий, тобто екологічно обґрунтований, соціальнийта економічний розвиток;

рівна (однакова) екологічна безпека (екологічне благо-получчя держави не може бути забезпечене за рахунокабо у відриві від іншої або інших держав);

заборона екологічної агресії (Конвенція 1977 р. про за-борону військового або іншого ворожого використан-ня засобів впливу на природне середовище);

регулярний обмін інформацією про екологічну ситуа-цію на національному або регіональному рівнях;

запобігання транскордонного забруднення навколиш-нього природного середовища;

співробітництво в надзвичайних екологічних ситуа-ціях;

науково-технічне співробітництво в галузі охорони до-вкілля, включаючи заохочення розробки, прикладноговикористання та розповсюдження природоохороннихтехнологій;

контроль за дотриманням погоджених вимог з охоро-ни навколишнього природного середовища;

запобігання та мирне врегулювання спорів, пов'язанихіз транскордонною дією на довкілля;

міжнародно-правова відповідальність держав зашкоду, заподіяну навколишньому природному се-редовищу.