§ 2. Зміст екологічного законодавства : Екологічне право України : B-ko.com : Книги для студентів

§ 2. Зміст екологічного законодавства

Законотворчий процес у галузі екології в Україні доситьскладний та тривалий. Питання правової охорони навко-лишнього природного середовища особливої актуальностінабуло у нашій країні й в державах колишнього Радянсько-го Союзу після аварії на Чорнобильській АЕС. З цього часупочали виникати стійкі тенденції розвитку екологічногозаконодавства.

Екологічне законодавство - це система нормативно-правових актів, що закріплюють екологічні права таобов'язки громадян, а також регулюють природоресурсові,природоохоронні та антропооохоронні відносини.

Норми екологічного законодавства найчастіше поділя-ються на дві великі групи, а саме природоресурсове та при-родоохоронне законодавство1.

М.М. Бринчук вважає, що «немає підстав для виділен-ня відносин по забезпеченню екологічної безпеки як окре-мої групи суспільних відносин, регульованих екологічнимправом, поряд з відносинами по використанню природнихресурсів і охороні навколишнього середовища»2.

На відміну від науковців, які включають нормативно-правові акти екологічної безпеки громадян в групу приро-доохоронного законодавства, ми об'єднуємо їх у самостій-ну окрему третю групу - атропоохоронне законодавство.Підґрунтям для цього є чітка диференціація між актамиприродохоронного й антропоохоронного законодавства.

Малишко М.І. Екологічне право України: Навч. посібник. - К.:Видавничий Дім «Юридична книга», 2001. - С. 20; Андрейцев В.І.Екологічне право: Курс лекцій: Навч. посібник для юридичних фа-культетів вузів. - К.: Вентурі, 1996. - С. 23; Баб'як О.С., Біленчук П.Д.,Чирва О.Ю. Екологічне право України: Навч. посібник. - К.: Атіка,2000. - С. 15; Бринчук М.М. О понятийном аппарате ^кологическогоправа // Государство и право. - 1998. - № 9. - С. 25

Бринчук М.М. О понятийном аппарате ^кологического права// Государство и право. - 1998. - № 9. - С. 25.

Екологічне право УкраїниПрикладами спеціальних нормативно-правових актів ан-тропоохоронного законодавства, які врегульовують кон-кретно екологічну безпеку громадян, є закони України:«Про правовий режим території, що зазнала радіоактивно-го забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від27 лютого 1991 року № 791а-ХІІ1, «Про забезпечення са-нітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24лютого 1994 року № 4004-XII2, «Про використання ядер-ної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 року№ 39/95-ВР3, «Про правовий режим надзвичайного стану»від 16 березня 2000 року № 1550-ІІІ4 тощо.

Н.Д. Казанцев, будуючи модель інтегрованої галузі при-родоресурсового законодавства, включив в її особливу час-тину, крім земельного, водного, лісового і гірничого, такожприродоохоронне право5.

Дану модель природоресурсового законодавства вважа-ємо безпідставною. Усі природні ресурси як у сукупності,так і окремо є невід'ємними компонентами природи. Томуприродоресурсове право більш доречно вважати частиноюкомплексної галузі природоохоронного права. Хоча у тойже час врегулювання відносин з приводу охорони навко-лишнього природного середовища, в тому числі й природ-них ресурсів, та раціонального природокористування по-требує чіткої диференціації у законодавстві.

На нашу думку, основними складовими природоресур-сового законодавства є правові норми з приводу врегулю-вання раціонального використання земель, вод, лісів, надр,фауни, флори, атмосферного повітря. Природоохоронне за-

Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 16. - Ст. 198.

Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 27. - Ст. 218.

Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 12. - Ст. 81.

Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 23. - Ст. 176.

Казанцев Н.Д. О преподавании природоохранительного пра-ва в вьісших юридических учебньїх заведениях. - В кн.: Проблемиохраньї природи. - Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1972. - С. 133.

46

конодавство має в своїй основі правові норми, що врегульо-вують охорону природних ресурсів і ландшафтів, об'єктівй територій природно-заповідного фонду, лікувально-оздоровчих територій та рекреаційних зон, екосистем ікомплексів, природно-антропогенних ландшафтів. Право-ві норми антропоохоронного законодавства регулюють від-носини з приводу забезпечення екологічної безпеки (радіа-ційної, ядерної, санітарної, харчової, хімічної тощо).

Україна сьогодні має достатню кількість нормативно-правових актів в системі екологічного законодавства. Про-те, значна об'ємність його підгалузей «не є запорукою реаль-ної ефективності, яка багато в чому залежить від практикиреалізації»[61].

Ми не поділяємо думку С.В. Размєтаєва[62], І.А. Дмитрен-ка[63] та інших науковців про доцільність прийняття Еколо-гічного кодексу України.

На нашу думку, підставами неможливості проведеннякодифікації всього екологічного законодавства в єдиномупропонованому Екологічному кодексі України є: по-перше,воно має три чітко відмежовані одна від одної підгалузі:природоохоронне законодавство, природоресурсове зако-нодавство, антропоохоронне законодавство; по-друге, зна-чною проблемою є суттєва різниця в об'єкті та колі відно-син, які врегульовуються за допомогою окремої підгалузіекологічного законодавства; по-третє, величезна кількістьнормативно-правових актів, які стосуються конкретно ви-значеної підгалузі екологічного законодавства[64]. Саме тому,ми вважаємо, що для врегулювання питань охорони навко-лишнього природного середовища, раціонального викорис-тання природних ресурсів та екологічної безпеки громадянпотрібно прийняти окремі кодекси: Природоохоронний ко-декс України, Природоресурсовий кодекс України, Антро-поохоронний кодекс України[65].