7.1. Підстави відповідальності та обставини,що звільняють продавця (виробника) відобов'язку задовольнити вимоги споживача

магниевый скраб beletage

Підставами відповідальності за порушення законодавства прозахист прав споживачів є протиправні дії виробника, продавця, ви-конавця, пов'язані з порушенням вимог закону. Закон України«Про захист прав споживачів», передбачає наступні випадки пору-шення продавцем, виробником, виконавцем прав споживачів і не-виконання покладених на них обов'язків:

продаж           товарів неналежної якості, в результаті якої в нихмаються виробничі, конструктивні, рецептурні й інші недоліки;

недотримання            вимог, спрямованих на забезпечення безпе-ки життя і здоров'я споживачів і запобігання шкоди їхньому май-ну та навколишньому природному середовищу;

незабезпечення          безпеки товарів у перебігу терміну службиі терміну придатності;

надання          недостовірної, несвоєчасної або неповної інфор-мації про товари;

реалізація        товарів із простроченим терміном придатності;

ненадання      інформації про тривалість терміну служби і те-рміну придатності;

невстановлення         на товари, що можуть зі плином часу за-подіяти шкоду життю, здоров'ю, майну споживача, або навколи-шньому природному середовищу, терміну служби або термінупридатності (у даному випадку відповідальність покладається навиробника);

ненадання      інформації про наслідки використання товарівпісля закінчення терміну служби або терміну придатності, а та-кож необхідних дій по їхньому закінченні.

Закон «Про захист прав споживачів» визначає, ким повиннавідшкодовуватися заподіяна шкода залежно від термінів заподі-яння шкоди. Якщо шкода заподіяна в межах гарантійного термінуабо терміну придатності, то вона підлягає відшкодуванню про-давцем або виробником. Тобто споживач має право вибирати докого з можливих відповідачів він може звернутися залежно відтого, як йому зручно в даному випадку.

Також продавець або виробник несуть відповідальність зашкоду, заподіяну внаслідок недоліків, виявлених у нерухомомумайні в межах десяти років, а у всіх інших товарах - в межахдвох років із дня передачі майна (товару) споживачу, якщо намайно (товар) не встановлені ні гарантійний термін ні термінпридатності.

Після закінчення зазначених термінів, а також гарантійного те-рміну, шкода підлягає відшкодуванню тільки виробником у межахтерміну служби, а якщо він не встановлений - 10 років із дня виго-товлення товару. При цьому необхідно мати на увазі, що відповіднодо понять, що застосовуються в Законі «Про захист прав спожива-чів», виробник, який реалізує свої товари споживачам за договоромкупівлі-продажу, визнається продавцем. У цьому випадку відповіда-льність за шкоду буде нести продавець, який є виробником.

Абсолютно по-іншому регулюється дане питання в США.Відповідно до діючого законодавства за збиток, заподіяний спо-живачу, відповідає виробник. Торговці (як оптові, так і роздрібні)звільнені від відповідальності за відповідність дійсності зазначе-них на етикетці або упакуванні товару його властивостей, якщомаркірування робив виробник. При цьому як і в українському за-конодавстві діє принцип абсолютної відповідальності виробникадефектного товару. Споживачу не потрібно доводити вину виро-бника, цілком достатньо довести наявність дефекту і заподіяногозбитку. Тільки в законодавстві Сполучених Штатів мається чіткосформульована вимога про те, що до постраждалого споживачавідносяться і члени родини, всі інші домочадці покупця, навітьйого знайомі, якщо є підстави припускати, що вони можуть ско-ристатися таким виробом, і якщо заподіяний збиток пов'язаний знеправильно зазначеними властивостями продукції. Таким чи-ном, прямий позов може бути пред'явлений як безпосереднім по-купцем, так і будь-якою потерпілою особою [25].

Для того щоб на продавця була покладена відповідальність зазаподіяння шкоди, необхідна протиправність поведінки продавця.Протиправним визнається порушення прав і невиконання обов'язків,закріплених у законодавстві про захист прав споживачів.

Відповідальність продавця також настає незалежно від йоговини. Це означає, що продавець зобов'язаний відшкодувати запо-діяний збиток як при наявності його вини в протиправній дії, так іпри її відсутності.

Однак, Закон передбачив, що виробник (виконавець, прода-вець) звільняється від відповідальності, якщо доведе:

шкоду завдано з вини самого споживача внаслідок пору-шення ним встановлених правил використання, транспортуванняпродукції, або дії непереборної сили;

він не вводив продукцію в обіг;

дефект у продукції виник внаслідок додержання вироб-ником вимог законодавства або виконання обов'язкових для ньо-го приписів органів державної влади.

Відповідно до положень Закону України «Про захист правспоживачів» продавець (виробник) або організація, що виконуєфункції продавця (виробника) на підставі договору, має право ві-дмовитися від задоволення вимог споживача з приводу недоліківтовару, якщо:

вимоги заявлені з приводу недоліків, що були обговореніпри укладення договору купівлі-продажу;

вимоги пред'явлені після спливу строку позовної давності,встановленого законодавством;

споживач не надав товарний (касовий) чек, а відносно то-варів, на які встановлені гарантійні терміни, технічний паспортабо інший документ, що його замінює.

У Російській Федерації існує трохи інший підхід до рішенняданого питання. Крім існуючих в українському законодавстві,стаття 13 Закону Російської Федерації «Про захист прав спожива-чів» визначає як обставини, що звільняють продавця від відпові-дальності за невиконання зобов'язань перед споживачами, наяв-ність обставин непереборної сили (тобто надзвичайних і невідво-ротних за даних умов обставин, до яких, зокрема, не відносятьсяпорушення зобов'язань контрагентами боржника, відсутність наринку потрібних для виконання товарів, відсутність у боржниканеобхідних коштів - п. 3 ст. 401 ЦК Російської Федерації) і іншіпідстави, передбачені законом [26].

Закордонний законодавець виходить з того, що для настаннявідповідальності досить самого факту виявлення недоліків. Пи-тання про вину не є визначальним, якщо недоліки виникли не звини споживача. Не слід також доводити заподіяння збитку.

Інша характерна умова відповідальності за недоліки прода-ної речі - відсутність нестатку доводити поінформованість про-давця про недоліки проданої речі. Він про них міг і не знати.Адже якщо продавець знав про них, варто очікувати, що він пові-домить про це покупця і продасть йому річ за зниженою ціною якнеповноцінну. Але тоді це позбавляє покупця права стверджува-ти, що він придбав річ неналежної якості. Це відповідає принци-пу еквівалентного обміну в договорах купівлі-продажу, а продав-ця звільняє від можливих скарг на приховані недоліки [22].

Для даної ситуації характерно, що покупець не може знати пронедоліки проданої йому речі. Законодавство, як правило, не накла-дає на покупця обов'язку досліджувати річ з погляду визначення їїякості. У випадку суперечки тягар доведення про поінформованістьпокупця про недоліки проданої речі лежить на продавці.

Якщо покупець знав про недоліки речі і погодився на її при-дбання, це означає, що він погодився на придбання речі в такомусаме вигляді, думаючи, що ціна відповідає її якості. Більш того,покупець не може і не має права в цьому випадку посилатися нанедоліки проданої речі і за цих підстав вимагати зниження ціни.Утім, якщо продавець доведе, що покупець знав про недоліки, апокупець, у свою чергу, - що не знав, мова буде йти про інші не-доліки, що створює для покупця правочинності на відповідні ви-моги, але тільки стосовно нових виявлених недоліків [65]. На-приклад, придбання покупцем зниженої в ціні речі не створюєдля нього права вимагати зниження ціни в зв'язку з її недоліками.Але якщо будуть виявлені такі ознаки, що дискваліфікують, абоунеможливлюють її використання зовсім, право вимоги про не-доліки відновлюється.

Питання для самоперевірки

Які підстави відповідальності продавця або виробника пе-редбачені Законом України «Про захист прав споживачів»

Які обставини, що звільняють від відповідальності продавцяабо виробника товару передбачені Законом України «Про захистправ споживачів»?

Хто повинен задовольнити вимоги споживача у випадкувиходу з ладу товару у продовж гарантійного терміну?

Хто повинен задовольнити вимоги споживача у випадкувиходу з ладу товару після закінчення гарантійного терміну у

продовж терміну служби?

5. Як у закордонній практиці вирішується питання про від-повідальність за шкоду завдану споживачу товаром неналежноїякості?