4.1. Хімічні забруднення

Це найпоширеніші і зумовлені речовинами, що використовуютьв різноманітних галузях промисловості, сільському господарстві. Натериторії України діє потужний, а отже небезпечний, комплекс хіміч-70них виробництв - Донецько-Придніпровський регіон (Лисичансько-Сіверськодонецько-Рубіжанський трикутник), Південний (Одеськийприпортовий завод), Західний (Стебнік, Калуш).

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я з кожної ти-сячі населення в лікарні з гострими отруєннями надходить одна лю-дина, близько 1% таких хворих гине. Особливу тривогу викликає не-ухильне зростання кількості гострих отруєнь серед дітей і особливопри пожежах. За статистикою американських дослідників 80% заги-блих при пожежах жертви не вогню, а токсичних продуктів горіння.

Всі хімічні сполуки, забруднювачі природного середовища, заїх шкідливим впливом на здоров'я людини, розподілені на чотирикласи небезпеки. Основу такої класифікації складвють значеннягранично допустимої концентрації (ГДК) речовини. Одиниці вимі-ру: у повітрі - мг на куб. м, у воді - мг на літр, у грунтах і продуктаххарчування - мг на кілограм речовини.

За значеннями ГДК хімічні забруднення (Додаток 2, табл. 1, 2, 3) кла-сифікують - до першого класу небезпечних речовин відносять речови-ни, концентрації яких знаходяться в межах від 0,1 мг і менше - навітьмільярдні частки - настільки вони токсичні. Це надзвичайно небезпечніречовини, наприклад сполуки важких металів - ртуті, свинцю, кадмію,нікелю, радіоактивних елементів - торію, урану, радію, а також органіч-ні речовини - бензопирен, диоксин, поліциклічні вуглеводні (нафталін,фенантрен) - канцерогени і багато інших, навіть деякі лікарські препа-рати.

Другий клас - дуже небезпечні речовини, ГДК яких знаходятьсяв межах від 0,1 до 1,0 мг. До них належать багато лікарських пре-паратів - наприклад більшість антибіотиків (алергени, деякі з нихнавіть канцерогени), кислоти, луги.

Третій клас - речовини небезпечні, ГДК яких знаходяться в меж-ах від 1 до 10 мг. Наприклад, багато препаратів побутової хімії - роз-чинники фарб, емалі, синтетичні миючі засоби і навіть звичний пилна вулицях і шляхах, у побуті.

Речовини четвертого класу небезпеки - відносно небезпечні длянашого здоров'я. Їх ГДК - від 10 мг і більше, але це не означає, щовони цілком нешкідливі. Це більшість харчових продуктів, які мо-жуть негативно впливати на здоров'я людини - сприяють виник-ненню алергічних реакцій.

На відміну цієї загальної класифікації існує інша - на підставіінгаляційної дії речовин, тобто через дихальну систему. Якщо ре-човина потрапляє в організм через органи дихання, то показник їїнебезпечності - коефіцієнт інгаляційного отруєння (КІО). Його об-числюють за формулою: КІО = МД20: СС50, де МД - максимальнодопустима концентрація випарів речовини при 20о Цельсія, СС -середньосмертельна концентрація, яка визначається на білих ми-шах при двогодинній дії речовини.

Коефіцієнт інгаляційного отруєння (КІО) змінюється в межах:три і менше — перший клас небезпечних речовин - надзвичайно не-безпечні; другий - дуже небезпечні, КІО коливається в межах від 3до 30; третій клас - помірно небезпечні (КІО коливається від 30 до300) і четвертий - мало небезпечні (КІО=300 і більше).

Таким чином, всі речовини, навіть продукти харчування можутьбути небезпечними або токсичними. Тому всі речовини, із якимистикається людина в будь-якій сфері діяльності, повинні бути ви-вчені і нормовані.

На практиці ізольована дія шкідливих речовин зустрічаєтьсядуже рідко, Частіше вони діють разом і сумарний ефект їх визна-чають за формулою А.Т. Авер'янова: С1/ГДК1+С2/ГДК2+...+Сп/ГДКп,<1, де С1,С2...Сп - концентрація кожного інгредієнта та йогозначення ГДК.

Хімічне забруднення довкілля обумовлено речовинами, які ви-користовують у промисловості, сільському господарстві. Це добри-ва: органічні - гній, торф, солома, неорганічні - нітратні, сульфат-ні, фосфатні і пестициди, а також миючі засоби - мила, синтетичніповерхнево-активні речовини (порошки, пасти, шампуні).

Перевищення концентрацій добрив або безконтрольне їх застосу-вання призводить до отруєння грунтів, вод, харчових продуктів, вонилегко мігрують по харчових ланцюгах. Нітрати - солі азотної кислотив рослинах, організмах тварин і людей легко перетворюються у нітри-ти, нітрозоаміни, які сприяють виникненню ракових захворювань.Особливо вони небезпечні при спільному застосуванні з деякими лі-карськими препаратами. Норми вмісту нітратів (мг/кг): картопля -80, капуста та морква - 300, помідори - 60, часник - 60, зелень - 400,огірки - 150, кавун, дині, буряку - по 45 мг/кг. В таблиці 5 (Додаток2) наведені припустимі норми нітратів у деяких рослинах, продуктаххарчування.

Пестициди (лат. пестис - зараза, лат. цаедере - вбивати) - як прави-ло складні органічні, рідше неорганічні сполуки, які в залежності від сфе-ри їх застосування ділять на групи. Акарициди (лат. акаріум - кліщ) - дляборотьби з кліщами рослин, тварин, грунтів; інсектициди (лат. інсектум -комаха) - препарати для боротьби із шкідливими комахами. Бактерици-ди - для боротьби з бактеріями. Гербіциди (лат. герба - трава) - знищуютьтрав'янисті бур'яни, які відбирають багато живильних речовин із грунту, аце сприяє зменшенню врожайності. Дефоліанти (гр. де - відібрання, лат.фоліум - лист) - препарати, що викликають штучний листопад. Фунгіциди(лат. фунге - гриб) застосовують для боротьби з нижчими грибами, які ви-кликають багато хвороб у людей, тварин, рослин.ат. лімнос - молюск) - дляборотьби зі шкідливими молюсками.

Щорічно у світі виробляють 5 млн т пестицидів, з яких біля 1,5 млн.тон цих токсичних речовин включилося до складу наземних і воднихекосистем. А лише 110 тис. тон їх веде до глобального забруднення всіхсередовищ мешкання. От чому такі небезпечні пестициди як гексахлор-циклогексан (ГХЦГ), ДДТ (у просторіччі - дуст), які знайдені навіть ульодах Арктики та Антарктики, в організмах тварин, які там мешкають.Ці та інші пестициди потенційні канцерогени, мутагени і тому в данийчас вони цілком заборонені до використання в сільському господарстві.Надмірне використання таких речовин в сільському господарстві при-звело до глобального забруднення довкілля. До 1 і 2 класів небезпечнихречовин віднесені ДДТ, ГХЦГ, фосфороорганічні сполуки - хлорофос,фосфамід, гербіцид 2,4 Д, триазин, симазин, прометрин, трефлан. Бага-то з таких речовин тепер заборонені до використання.

За даними Українського науково-дослідного інституту токси-кології, 150 видів продуктів харчування містять біля 70 видів пес-тицидів. Отже, питання небезпеки з боку продуктів харчуваннядуже актуальне. Пестицид вважають небезпечним і його не можназастосовувати, якщо коефіцієнт стійкості (Кс), тобто спроможністьсаморозкладатися, більше одиниці. Для ДДТ, ГХЦГ, 2,4 Д та іншихпестицидів Кс>1 і тому вони небезпечні. Якщо Кс=1 - середньоток-сичні, якщо Кс<1 - малотоксичні. Майже всі вони мають канцеро-генні, мутагенні, тератогенні властивості. Більшість з них можутьперетворюватися у природі, в основному під дією кисню повітря, вще більш токсичні сполуки - діоксини. Вони утворюються не тількиз пестицидів, але і з інших органічних, особливо ароматичних спо-лук бензольного ряду, які містять галогени. У великих кількостяхвони утворюються при термічному розкладанні, горінні поліме