9.4. Екологічна комунікація в виробництві,реалізації і споживанні продуктів харчуваннята товарів широкого вжитку

магниевый скраб beletage

Важливим аспектом міжнародної екологічної комунікації є виробництво,реалізація і споживання продуктів харчування та товарів широкого вжитку.

Підвищення вмісту шкідливих речовин у продуктах харчування ви-кликає занепокоєння громадськості й товариств споживачів у багатьох кра-їнах. На третій Міжнародній конференції з інформації про обговорення ітехнології продуктів харчування у Будапешті (1989 р.) розглядалося питан-ня про контроль за поширенням і застосуванням пестицидів і гербіцидів усільському господарстві. Як відомо, експорт сільськогосподарських отру-тохімікатів може здійснюватися через імпорт продуктів харчування, щомістять їх залишки в шкідливих для здоров'я концентраціях, і сприяти по-рушенню екологічної безпеки країни-експортера. Транскордонне перене-сення шкідливих і небезпечних речовин з товарами, зокрема з продуктамихарчування, набуває зараз особливого значення в міжнародному екологіч-ному праві й потребує вироблення спільних рішень на рівні ООН.

Моніторинг продуктів харчування за критерієм їх екологічної безпекиздійснюється в багатьох країнах. Найбільший досвід у цьому має ШведськаНаціональна Адміністрація харчування, яка працює в тісному контакті знаціональними центрами контролю продуктів харчування в Австралії, Анг-лії, Угорщині, Німеччині, Канаді, Китаї, США та інших країнах.

Наявність в індустріальних країнах розвинутої науково-методичної ітехнічної бази, потреба людства в безпечних харчах створюють сприятливіумови для підготовки й прийняття Міжнародної Конвенції з екологічної без-пеки продуктів харчування. Ця Конвенція матиме щонайменше два основнірозділи — національний і міжнародний. Складності в підготовці такого до-кумента виникають через суперечності виробників і споживачів продуктівхарчування як на національному, так і на міжнародному рівнях. Потреба втакій Конвенції надзвичайна, враховуючи широке розповсюдження останнімчасом у деяких країнах таких небезпечних для здоров'я людини хвороб, як«коров'ячий сказ», «псевдочума», «пташиний грип», тощо.

Транскордонне перенесення шкідливих та небезпечних речовин з продук-тами харчування та їх упаковкою особливо актуальне для України в нових соці-ально-економічних умовах. У централізованій радянській системі виходи на зов-нішньоекономічні зв'язки здійснювалися через обмежену кількість каналів здотриманням суворих правил проходження імпортних та експортних товарів іконтролю за їх якістю. Цілком вірогідно, що були і тут недоліки, але в ціломусистема працювала чітко. Випадки проникнення на зовнішній та внутрішній ри-нок недоброякісних продуктів харчування були поодинокими і кожен з них роз-глядався як надзвичайна подія. Зараз, коли експортно-імпортні операції здійс-нюються багатьма організаціями та ще й в умовах дестабілізації прикордонногокарантинного контролю, кількість випадків проникнення на внутрішній ринокшкідливих для здоров'я продуктів харчування значно зросла.

Для України, інших країн посткомуністичного простору, як, до речі, і длякраїн третього світу, актуальним є також прийняття міжнародної угоди прожорсткий контроль експорту технологій виробництва отрутохімікатів для сіль-ського господарства. Складнощі тут виникнуть відносно транснаціональнихкорпорацій, які, передаючи свої технології в інші країни на власні підприємства,здійснюють фактично експорт технологій, розширюють асортимент вироблю-ваних товарів. Зазначену обставину слід враховувати при виробленні міжнаро-дних правових норм про непоширення виробництва шкідливих і небезпечнихречовин для сільського господарства та харчових продуктів.