9.3. Обгрунтування нормативного коефіцієнта екологічної ефективності капітальних вкладень : Регіональна економіка та природокористування : B-ko.com : Книги для студентів

9.3. Обгрунтування нормативного коефіцієнта екологічної ефективності капітальних вкладень

При обгрунтуванні економічної ефективності природоохорон­них заходів принципово важливим питанням є правильно сформу­льоване посилання, визначення суспільно виправданого граничного переділу витрат на охорону природи - нормативного коефіцієнта екологічної ефективності капітальних вкладень. Даний норматив встановлюється з урахуванням цільового призначення середозахис- них витрат - розвиток екологічної сфери народного господарства і підтримання екологічної рівноваги на конкретній території.

Підхід до оцінки всієї природоохоронної діяльності суспіль­ства грунтується на розгляді взаємодії суспільства і природи через призму безпосереднього відтворення біологічних елементів (живої речовини) екологічних систем. Ефективність витрат на природо­охоронні заходи в цьому випадку повинна порівнюватися з резуль­тативністю витрат на створення екосистем.

Виходячи з того, що визначальну екологічну функцію на Землі виконують ліси, і враховуючи тенденцію "наступу" на лісові екосис­теми сільськогосподарських і міських земель, можна припустити, що ефективність витрат на їх створення є гранично допустимою для підтримання сприятливих екологічних умов на певній території. Лі­сові екосистеми на певній території являють собою своєрідну біо­логічну фабрику, що виконує різноманітні екологічні функції. Якщо витрати на їх створення з народногосподарської точки зору резуль­тативні, то і витрати на охорону природи, що характеризується та­ким же рівнем економічної ефективності, слід визнати доцільними.

Отже, рівень нормативного коефіцієнта екологічної ефектив­ності треба обгрунтувати шляхом встановлення специфіки визна­чення економічної ефективності природоохоронних заходів у такій галузі екологічної сфери, як лісове господарство.

Методика визначення результативності капітальних вкладень припускає, що нормативний коефіцієнт ефективності обернено пропорційний терміну окупності - найважливішому показнику ефективності капітальних вкладень. Його величина визначається зіставленням капітальних вкладень з економією поточних виробни­чих витрат. Вкладені засоби у виробництво лісових ресурсів можуть окупатися тільки по мірі завершення всього циклу відтворення, включаючи природний хід зростання і доспівання насаджень. Вели­чину нормативного коефіцієнта екологічної ефективності (Е) мож­на прорахувати за формулою:

де Т - вік зрілості насаджень.

Спілість лісу - це така його вікова стадія, в якій з максимальною ефективністю найбільш повно задовольняються потреби суспіль­ства в середозахисних і експлуатаційних функціях. Для поширеної в Україні сосни вік спілості складає близько 100 років. Проте вік спілості не може повністю бути основою відзначення нормативно­го коефіцієнта екологічної ефективності, тому що він не дозволяє не ураховувати ту обставину, що у лісовому господарстві протягом довгого часу виробництво компенсується просторово-віковим ря­дом (ПВР) насаджень (від одного року до віку спілості), тими за­пасами лісу, якими володіє виробництво. Саме ця обставина дає можливість розглядати термін утворення кожної окремої ділянки з урахуванням формування і функціонування усього виробничого за­пасу лісу, а не віку спілості окремо взятої деревини. Відповідно до просторово-вікового ряду капіталовкладення направляються в різні вікові стадії одночасно. Таким чином, реальний строк їх заморожу­вання пов'язаний з фактичним віковим розподілом насаджень. З переходом насаджень до віку спілості відбувається розморожуван­ня вкладених засобів. Якщо насадження ближче до віку спілості, то раніше настає термін "розморожування", і навпаки. В цілому строк заморожування засобів, які вкладаються в конкретну вікову сукуп­ність, визначається не віком спілості окремого насадження, а серед­нім віком всієї сукупності, який можна визначити за формулою:

І Г

t = > n

де t - середній вік просторово-вікового ряду насаджень, р.;

Ті - вік насадження і-го гектара просторово-вікового ряду на­саджень, р.;

n - кількість гектарів ПВР.

У тих випадках, коли ПВР відсутній, строк "заморожування" до­рівнює віку спілості окремо взятого насадження.

Виходячи з усього вищевикладеного, нормативний коефіцієнт екологічної ефективності дорівнює:

E = \ •

де t - середній вік просторово-вікового ряду насаджень, р.; Е - нормативний коефіцієнт екологічної ефективності.