10.2. Ліси

Велике значення для життя на Землі має ліс. За допомогою сві­тової енергії, що поглинається хлорофілом рослин, тобто шляхом фотосинтезу, утворюються органічні речовини, необхідні і самим рослинам, і всім іншим живим організмам. Це один з основних біо­логічних процесів, які відбуваються на Землі у більше ніж 100 млрд т органічних речовин, з яких половина припадає на частку рослин­ності суші, головним чином, лісів, а решта - на частку рослиннос­ті океанів і морів. Рослинами поглинається і засвоюється щорічно близько 200 млрд т двоокису вуглецю і виділяється до 150 млрд т кисню. Досить ефективну роль у цьому процесі відіграє ліс, що охо­плює своїми підземними і наземними багатоярусними структурами більшу, ніж інші рослини, частину біосфери, що розраховується на одиницю площі. Оскільки існуюча на Землі рослинність не повніс­тю здійснює регенерацію атмосфери, переробку вуглекислого газу і виділення кисню. і відносний вміст вуглекислого газу в ній зростає, то скорочення рослинності на суші в океанській і морській воді не­бажано. Однак, на жаль цей процес відбувається - щорічно у світі вирубується до 3 млн га лісу. Покриті лісом площі в усьому світі до­сягають 38 млн км2, що складає 26% території суші. Основна частина покритої лісом території знаходиться у межах колишнього СРСР - 7,9 млн км2, у США - 2 млн км2, в Канаді - 2.1 млн км2.

Ліс - джерело деревини, будівельних матеріалів, сировини для целюлозно-паперової, деревообробної, в т.ч. меблевої і інших га­лузей промисловості. Загальний запас деревини в усіх лісах світу складає 330 млрд м3, в т.ч. 137 млрд м3 хвойних порід.

Загальна величина заготівель деревини в усьому світі характе­ризується даними про вивіз її з лісу.

Розмір лісозаготівель залежить не тільки від запасів деревини, але і від якості ведення лісового господарства. Характерно, що у Швеції і Фінляндії, які мають невеликий запас деревини, вивезен­ня її складає близько 100 млн м3, або майже 1/8 всього вивезення в розвинутих капіталістичних країнах. Приймаючи річний приріст деревини у розмірі 1% загального обсягу її в лісах світу, тобто 3,3 млрд м3, отримали, що заготовляється біля 80% річного приросту. Але з цього співвідношення ще не можна зробити висновок про те, що ліси використовуються раціонально. Перш за все заготівлі лісу в цілому швидко зростають. Так в середині 50-х років минулого сто­ліття вони склали 1,5 млрд м3 у рік, у 1960-му - 1,9 млрд м3. З 1960- 1980-х рр. лісозаготівля збільшилась на 0,7 млрд м3 або на 37%. До 2010 р. при цьому ж збільшення вони можуть досягнути 3,3 млрд м3, тобто будуть дорівнювати приросту деревини. При цьому значна частина світового лісного фонду (близько 1/3) належить до мало­продуктивних лісів і збільшення в них заготівель швидко приводить до їх вичерпання.

Особливо небезпечною для рослинного світу планети є приско­рена за післявоєнні роки вирубка лісу в розвинутих країнах.

Більша частина покритої лісом площі знаходиться в тропічних країнах Південно-Східної Азії, екваторіальній Африці, в Централь­ній і Південній Америці. В цих країнах ліси займають більше 20 млн км2, або 53% всієї площі лісів Землі. Тут знаходяться цінні тропічні дощові ліси. До них належить в першу чергу сельва басейну Ама­зонки, що займає приблизно половину площ Південної Америки, вкритих лісами.

Ліси Амазонки називають "фабрикою кисню", або "Легенями Землі". Тут проростає багато видів дерев, серед них дерева з твер­дою деревиною і їх унікальні види. Сельва має багату фауну, велику кількістю різних ссавців, птахів, плазунів. Ліси Південної Америки займають площу більше 5 млн км2. У тропічному поясі розташовані і інші дощові ліси світу. Всі ці цінні ліси, що не так давно являли со­бою непрохідні джунглі, вирубуються.

Знищувались ліси Амазонки, особливо під час будівництва транс амазонського шосе. Великі площі сельви були куплені у кінці 60-х років американським магнатом Д.Людвігом. Сюди були доставлені плавучий лісопереробний завод і інше обладнання для заготівлі пе­реробки і вивозу лісу.

Тут же діють і інші іноземні компанії, зацікавлені у вивозі лісу і в експлуатації великих багатств надр Амазонії - бокситів, олова, за­ліза, нафти, вугілля, дорогоцінного каміння, золота. До числа таких компаній належать група Рокфелера "Джоржия Пасіфік" західноні­мецька "Фольксваген", італійська "Ліквігаз". Цими компаніями ви- рублено вже немало мільйонів гектарів тропічного лісу.

Особливістю амазонської сельви є уразливість її матеріальних грунтів, вони прикриті лише тонким родючим шаром. Як харчові речовини - дерева використовують опале гілля, листя, епіфіти і лі­ани, які на Землі перероблюються комахами, черв'яками і грибами. Вирубка дерев у цих умовах скоріше призводить до загибелі грун­тів, вода більш не вбирається коріннями, грунт швидко змивається дощами, пекуче сонце спалює голий підгрунтовий шар, створюючи безплідну кору, і місцевість перетворюється в пустелю. Площа та­ких пустель зростає. Громадськість Бразилії б'є на сполох з приводу знищення сельви, був створений Комітет у справі захисту Амазонії, створена служба з відновлення басейну Амазонки, керівництвом розроблений закон про захист сельви від знищення.

Останнім часом відбувся перехід амазонської лісової імперії Людвіга до Бразилії. Можливо, Людвіга і самого влаштовував цей перехід, маючи на увазі віддаленість підприємства тонкий шар грун­ту сельви, важкий клімат, що ускладнювало керівництво підприєм­ством з його багатьма тисячами робітників, наближало досягнення цілей збільшення виробництва деревинної маси, рису, м'яса, і інших видів продукції. Під натиском керівництва було створено консорці­ум бразильських банків, будівельних і гірничих компаній, який узяв на себе контроль над підприємством, хоча без особливих надій на отримання прибутку.

Ліси Амазонки страждають від хімічної виробки не тільки в межах Бразилії, але і в Колумбії, Перу, Венесуелі. Сельва і інші ліси Латин­ської Америки знищуються площею в мільйони гектарів щорічно. За­гибель Амазонських лісів викликає неминуче погіршення клімату на всій Землі. Рідіють тропічні ліси в південній і Південно-Східній Азії. Тут при наявності великої кількості різноманітних порід на експорт заготовляються головним чином, 8 порід. Такі відбірні заготівлі при­зводять до малоефективного використання лісу, до його вичерпання. Менш якісна деревина залишається в корінні, до 50% заготовленої де­ревини також кидається до лісу. Щорічно заготівлі складають 1,5-2% запасу деревини коріня. При цьому робоча деревина складає 20% всієї заготівельної деревини, решта використовується як добрива. До цих пір широко поширена вирубно-вогнева система. За оцінками за остан­ні 10 років втрачено лісу Таїланду, а за 5 років - 1/7 лісу Філіппін. Скорочення лісу Південної і Південно-Східної Азії супроводжується різким зменшенням чисельності диких тварин. В Індії, наприклад, за­лишилося лише 1800 бенгальських тигрів, нараховується близько 150 левів у Гірському лісі на півострові Кахтиявір, збереглося декілька де­сятків носорогів у Індії, Непалі, на Яві і Суматрі, орангутанги лише рід­ко зустрічаються в окремих частинах Суматри і Калімантану.

Скорочуються ліси Африки. Як і інші тропічні ліси, вони звмар- новуються на паливо, а також для цілей хліборобства і для випасу скота. Робоча деревина складає менше 12% заготівельних країн. Ви­черпання деревини і іншої рослинності погіршує і без того складне становище Південної Сахари і пояса Сахеля, який до неї прилягає. Біднішають ліси Східної Африки, де місцеві жителі витрачають ба­гато часу в пошуках дров і де нерідко дрова заміщуються гноєм, що позбавляє грунт добрив. Таким чином, тільки у Європі і Північній Америці зберігається деяка збалансованість між вирубкою і віднов­ленням лісу. В інших же країнах, що мають великі ресурси, в пого­ні за прибутком, за миттєвою хвилинною вигодою ліси безжалісно знищуються, що загрожує людству зміною клімату, важкими на­слідками, можливо ще більш більшими, ніж енергетична криза.

У розвинутих країнах Європи і Америки ліси потерпають ще від одного антропогенного фактора - забруднення повітря газами і пи­лом від димових труб промисловості, електростанцій, міського гос­подарства. Внаслідок цього в рослинах підвищується вміст важких металів, свинцю, ртуті. Все це шкідливо впливає на ліс, засихають верхівки хвойних дерев, знижується їх морозостійкість, збільшу­ється зараження грибами, паразитами. Шкода, яка завдається лісам Європи, прогресує по мірі забруднення атмосфери.

Необхідні заходи щодо запобігання шкідливих впливів на ліси в усьому світі. Ці заходи вимагають витрат на контролювання лісо­заготівель і відновлювання лісу, підвищення продуктивності лісу, раціональне використання деревини і переробку відходів. В умовах капіталістичної системи господарства вирішувати ці завдання дуже важливо. Є небезпека, що до того часу, коли вказані заходи почнуть проводитись у достатньо широкому обсязі, лісове господарство буде цілком підірвано. Деревина складає лише частину лісових ресурсів, хоча і важливих з точки зору забезпечення потреб суспільства.

Поряд з деревиною велике значення має і ряд інших видів лі­сової продукції. До них належать різноманітні види технічної сиро­вини, наприклад, живиця для виробництва каніфолі і скипидару, і інша продукція лісохімії. Ліс має значними харчові і кормові ресур­си - дикорослі ягоди і плоди, гриби, горіхи, березовий сік. Щоріч­ний врожай усіх видів харчової продукції лісу вимірюється десятка­ми мільйонів тонн, але з цієї кількості використовується лише мала частина. В той же час окремі види лісових продуктів харчування за вартістю перебільшують саму деревину. Так, вартість врожаю ке­дрових горіхів у три рази перебільшує вартість кедрової деревини під час рубки кедрових насаджень. У лісі заготовляють сіно та ін­ший корм, з сировини, що добувається у лісі, отримуються хвойно- вітамінне борошно, кормові дріжджі. Важливе значення мають про­дукти лісу (плоди, хвоя, кора, коріння) для виробництва лікарських препаратів. Широко відомі дуже ефективні ліки, отримані з облі­пихи, лимоннику, женьшеню, конвалії і багато інших рослин. Слід зазначити роль лісу в захисті грунтів, охороні джерел прісної води, виконанні рекреаційних функцій тощо.