2.1.5. Оцінка соціальних факторів розвитку. : Регіональна економіка та природокористування : B-ko.com : Книги для студентів

2.1.5. Оцінка соціальних факторів розвитку.

Аналіз соціальних факторів розвитку регіону передбачає порів­няння із середніми значеннями по країні й нормативними значення­ми наступних груп показників:

1) зведені показники рівня життя й соціального захисту населення;

2) показники споживання товарів і послуг;

3) показники розвитку матеріальної бази соціальної сфери. Зведені показники рівня життя й соціального захисту насе­лення відображають доходи населення, індекси споживчих цін на

товари та тарифи на послуги, рівень мінімального споживчого бю­джету, що відбиває прожитковий мінімум населення регіону.

Показники доходів населення включають грошові доходи в роз­рахунку на душу населення за місяць, середньомісячну заробітну плату робітників та службовців (номінальну й реальну з урахуван­ням індексу цін), соціальні трансферти, які виплачуються з держав­ного бюджету, фонду соціального страхування й пенсійного фонду, а також за рахунок коштів підприємств та інших організацій.

Аналіз показників соціального захисту населення включає та­кож оцінку рівня безробіття в регіоні й визначення неконкуренто­спроможних на ринку праці верств населення.

Система показників споживання товарів і послуг включає розви­ток роздрібного товарообігу та реалізацію платних послуг населенню.

Розвиток роздрібного товарообігу оцінюється за даними ста­тистичної звітності про обсяги продажу товарів на підприємствах роздрібної торгівлі й громадського харчування всіх форм власності та споживання основних продуктів харчування на душу населення, про обсяги виробництва товарів народного споживання в регіоні, сальдо їх ввозу-вивозу, включаючи імпорт і експорт за межі країни.

Особлива увага приділяється аналізу збалансованості показни­ків платних послуг з показниками балансу грошових доходів і ви­трат населення. Оцінка такого балансу дає можливість визначити загальний обсяг платоспроможного попиту населення.

Показники розвитку матеріальної бази соціальної сфери ре­гіону аналізуються за такими галузями:

1. Житлово-комунальне господарство. Аналізуються окремо для житлового господарства показники рівня забезпеченості насе­лення житлом, поліпшення його якості за рахунок забезпечен­ня благоустрою житлового фонду інженерним устаткуванням та іншими ознаками благоустрою, які підвищують комфортні умови проживання; показники поліпшення житлових умов ма­лозабезпечених громадян безкоштовно або за невисоку плату; впровадження адресної підтримки громадян, що потребують по­ліпшення житлових умов, залежно від часу перебування на черзі та рівня доходів. Для комунального господарства визначаються фактичні показники якості обслуговування населення за всіма видами комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газо­постачання та ін.) та порівнюються з нормативами споживання цих послуг.

2. Освіта і культура. У соціально-економічному розвитку суспіль­

ства особливе значення для населення мають наймасовіші по­слуги освіти, а саме - дошкільне та шкільне навчання. Тому вивчаються показники кількості дітей дошкільного віку (на під­ставі матеріалів перепису населення й демографічних розрахун­ків); кількості дітей у постійних дошкільних закладах регіону; чисельності учнів загальноосвітніх навчально-виховних закла­дів; кількості дітей в інтернатних навчальних закладах. При аналізі розвитку культури основна увага приділяється збе­реженню та збільшенню культурно-історичної спадщини. Із цією метою визначаються існуючі показники розвитку масових установ культури (бібліотек, клубів), показники розвитку мережі театрів, музеїв, концертних залів, філармоній, шкіл естетичного виховання, які порівнюються з нормативними значеннями.

3. Охорона здоров'я. Аналізується досягнутий рівень розвитку охо­

рони здоров'я на підставі показників: ступінь забезпеченості на­селення лікарняними ліжками та амбулаторно-поліклінічною допомогою, стан лікувально-профілактичної допомоги за кон­тингентами населення, стан і рівень матеріально-технічної бази медичних установ, оснащення їх необхідними приладами й устаткуванням, забезпеченість матеріалами, медикаментами й кадрами. Вивчаються дані аналізу стану здоров'я населення регіону, які відображаються показниками: середня тривалість життя людини; смертність дорослого населення; материнська й дитяча смертність; захворюваність працюючого населення, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності (людино-днів на 100 працюючих). За отриманим даними оцінюються потреба населення в медичній допомозі за характером захворювань та її фактичне забезпечення [15].