4.2. Транскордонне співробітництво регіонів

В окремих випадках для відродження історико-культурних традицій і поліпшення соціально-економічного положення необ­хідне об'єднання зусиль декількох регіонів. Особливо актуальним це є для прикордонних областей, що пов'язано з появою транскор­донних регіонів - регіональних утворень, які формуються в меж­ах адміністративно-територіальних одиниць двох і більше країн на основі реалізації спільних програм та угод, підписаних на рівні місцевих органів влади. До даного типу територіальних об'єднань відносяться єврорегіони, які вперше з'явилися в Західній Європі, а зараз організуються й в Україні.

На рубежі другого й третього тисячоліть країни колишнього СРСР одержали статус незалежних держав і стали повноправними суб'єктами міжнародних відносин. Це призвело до значних соці­альних та економічних змін як усередині цих країн, так і в їхньо­му найближчому оточенні. Розпад СРСР і утворення СНД, перехід від адміністративно-командної до ринкової економіки, формування єдиної Європи, ріст впливу Китаю на світову економіку та тенден­ції глобалізації - усе це зажадало від країн зміни поглядів на життя й місце серед народів світу, спонукало до збільшення ступеня від­критості світу та зняття багатьох бар'єрів «залізної завіси». Однією з головних складових відкритості держав є їх міжнародні зв'язки. Причому їх інтенсивність різко зросла й продовжує поступальне зростання до цього часу. Адже в сучасному світі успішність країни, добробут її населення та її політична вага багато в чому залежать від конкурентоспроможності економіки, що визначає місце країни в системі регіональних економічних і світогосподарських зв'язків.

У контексті глобалізації особливе місце в системі міжнародних зв'язків займає транскордонне співробітництво як форма світо- господарської інтеграції за допомогою інтенсифікації зв'язків при­кордонних регіонів, що сприяє вільному переміщенню товарів, по­слуг, капіталів і людей. Воно спрямоване на подолання негативних наслідків існування кордонів та наслідків, які виникли на прикор­донних територіях через їх розташування на національних окраїнах держав, і має на меті покращення умов життя населення.

У Європейській рамковій конвенції про основні принципи тран­скордонного співробітництва між територіальними громадами або органами влади (Мадридській конвенції 1980 р.) транскордонне співробітництво (cross-border co-operation) визначається як "будь- які спільні дії, спрямовані на посилення та поглиблення добросусід­ських відносин між територіальними громадами або органами вла­ди, що знаходяться під юрисдикцією двох або декількох договірних сторін, а також укладання з цією метою будь-яких необхідних угод або досягнення домовленостей".

За своєю суттю транскордонне співробітництво передбачає різ­ного роду зв'язки людей, які, за певних обставин, зумовлюють появу спільної діяльності. Можна систематизувати ці зв'язки по мірі зрос­тання складності та умов їх здійснення [3, с. 10-11]:

1. Родинні контакти. Відбуваються завжди, не залежно від ступеня закритості кордону, хоча останнє має значний вплив на їх інтен­сивність. Чим більше дозволів і затрат необхідно для перетину кордону, тим менша інтенсивність контактів.

2. Соціо-гуманітарні. В цю групу віднесені всі контакти, що від­буваються в сфері культури, історії, архітектури, освіти, науки, релігії, туризму, рекреації, взаємне надання послуг у сфері охо­рони здоров'я тощо.

3. Прикордонна торгівля - неформалізована купівля товарів та послуг на сусідніх територіях, передусім, для власних потреб.

4. Зовнішня торгівля товарами та послугами на прикордонних територіях - формалізовані експортно-імпортні відносини на прикордонних територіях.

5. Виробнича кооперація - співпраця у процесі виробництва това­рів, наданні послуг та створенні матеріальних цінностей.

6. Спільні підприємства - формування спільних об'єктів в тран­скордонному просторі відповідно чинного законодавства сторін для виробництва продукції та надання послуг.

7. Транснаціональні компанії у прикордонних територіях. Спосте­рігається переважне розміщення підприємств компанії з обох сторін кордону (на невеликій віддалі) з тим, щоб попасти у різні режими економічної діяльності та, по можливості, у межах тран­спортних коридорів.

8. Взаємодопомога у надзвичайних ситуаціях, у боротьбі з контрабан­дою, нелегальною міграцією - розробляється спільний план дій.

9. Спільне використання природних ресурсів, природоохоронні заходи. Екологічна безпека - розробляється спільна програма забезпечення екологічної безпеки.

10. Територіальне (просторове) планування та облаштування тери­торії. Як член Ради Європи Україна взяла на себе зобов'язання дотримуватися основних принципів та положень просторового розвитку на європейському континенті, зокрема, щодо тран­скордонних регіонів.

11. Спільне використання об'єктів інфраструктури - при високо­му рівні інтегрованості транскордонного регіону з метою під­вищення ефективності об'єктів інфраструктури розробляються регулятивні механізми для спільного їх використання. Подібні механізми розробляються і для випадку спільної розбудови інф­раструктури з подальшим її використанням.

12. Стратегія ро