7.2. Відмінності в соціальній складовій регіонального розвитку

магниевый скраб beletage

З рівнем розвитку економіки регіонів корелюється стан їх соці­альної сфери, доходи населення, безробіття, наявність бідних і бага­тих прошарків суспільства.

Україна серед 162 країн світу, по яких здійснювався аналіз роз­поділу доходів, займає 76 місце. Розрив у доходах між 1-ю (найбід- нішою) і 10-ю (найбагатшою) децильними групами становить у ній 3,7 % до 23,2 % . Інакше кажучи, доходи найбіднішої децили україн­ського суспільства лише в 6,3 рази перевищують доходи найбідні- шої децили населення. Це в 1,8 рази менше аналогічного розриву, який має місце у високорозвинених країнах. Таке положення могло б тільки радувати, але, на жаль, це лише відносний показник. Якщо ж брати абсолютні значення доходів у перерахунку на душу насе­лення, то в розвинених країнах світу їх величина в нижній децилі становить 4694 дол. США, а в Україні - тільки 1134 дол. на рік [1].

Середньодушовий дохід у розрізі окремих регіонів України, як і рі­вень безробіття, суттєво різниться. Зокрема, доходи киян більш ніж у два рази перевищують доходи жителів Тернопільської області, а безробіття серед жителів Сумської, Закарпатської, Луганської областей приблизно в 2 рази вище рівня безробіття в Києві й Донецькій області (табл. 7.4).

123

З урахуванням українських реалій за критерій гідного рівня життя можна обрати показник прожиткового рівня 10 дол. США в день на людину, або 3650 дол. у рік. У роботі [1] відзначається, що «тільки країни з доходами 3000 дол. і вище в нижній децилі можна визнати відповідними сучасному розумінню гідного рівня життя». З урахуванням даного критерію виходить, що тільки близько 40% населення України (7-10 децилі) удостоюються на цей час гідного життя. Інша частина перебуває нижче даної риски.

У цілому за рівнем доходів на одного жителя регіони України можуть бути поділені на три групи: з відносно високими доходами, із середніми доходами й з відносно низькими доходами.

До регіонів з відносно високими доходами населення (вище се­редніх по Україні) можна віднести м. Київ (близько 7400 грн. на лю­дину в рік), а також Дніпропетровський, Донецький, Запорізький, Полтавський, Харківський регіони (4200 грн. і більш на людину);

з середніми доходами - Київський (обласний), Луганський, Львівський, Миколаївський, Сумській, Чернігівський регіони (4000-4200 грн.);

з відносно низькими доходами - АРК, Вінницький, Волинський, Житомирський, Закарпатський, Івано-Франківський, Кіровоград­ський, Тернопільський, Херсонський, Хмельницький, Черкаський, Чернівецький регіони.

Особливо істотний розрив у доходах населення між столичним регіоном і всіма іншими (приблизно в 1, 5 рази) (табл. 7.4).

З рівнем розвитку економіки регіонів корелюється стан їх соці­альної сфери, доходи населення, наявність бідних і багатих прошар­ків суспільства. Дивно те, що з рівнями середніх доходів практично не корелюється рівень безробіття. Коефіцієнт кореляції між ними не значний і має негативний знак (R= -05). Останнє говорить про те, що хоча безробіття й знижує рівень прибутковості населення, але воно не є в цьому визначальним фактором.

Згідно даних глобальної «Доповіді про розвиток людини за 2003 рік» підготовленої ПРООН, Україна за показником індексу людського розвитку (ІЛР), рівним 0,777, серед 162 країн світу, що обстежувалися, зайняла 74-те місце. Даний показник трохи вищий середньосвітового й дорівнює приблизно величині ІЛР у країнах Латинської Америки. (На жаль, з європейських країн Україна за ІЛР випереджає тільки Молдову).

Таблиця 7.4

Доходи й безробіття в регіонах України

 

Регіони

Зарплата, грн.

Дохід на 1 чол., грн.

Безробіття, % до економічно активного населення

1

АРК

543

3722,9

8,6

2

Вінницька обл.

435

3914,5

8,0

3

Волинська обл.

412

3684,1

8,0

4

Дніпропетровська обл.

667

4792,5

10,8

5

Донецька обл.

712

4951,1

6,3

6

Житомирська обл.

434

3863,5

7,3

7

Закарпатська обл.

479

3428,3

11,2

8

Запорізька обл.

671

5031,4

8,2

9

Івано-Франківська обл.

510

3724,3

8,0

10

Київська обл.

592

4187,2

10,2

11

Кіровоградська обл.

455

3824,8

8,3

12

Луганська обл.

596

4093,7

11,0

13

Львівська обл.

523

4196,9

9,2

14

Миколаївська обл.

565

4049,2

10,0

15

Одеська обл.

566

4099,8

10,7

16

Полтавська обл.

560

4568,8

6,9

17

Рівненська обл.

506

3657,3

7,4

18

Сумська обл.

473

4010,2

12,5

19

Тернопільська обл.

388

3434,0

10,5

20

Харківська обл.

569

4386,2

11,9

21

Херсонська обл.

451

3700,1

7,9

22

Хмельницька обл.

419

3915,6

10,7

23

Черкаська обл.

465

3793,4

11,1

24

Чернівецька обл.

441

3424,2

11,5

25

Чернігівська обл.

438

4061,9

12,2

26

Місто Київ

967

7395,6

4,8

За даними Держкомстату України, 2006

Сам по собі рейтинг ПРООН мало про що говорить. Більш конкретну оцінку соціально-економічного стану країни і її регіонів може дати зіставлення окремих складових ІЛР із середньосвітови- ми показниками. Таке зіставлення вказує на наступне:

• Абсолютний показник ІЛР в Україні лише на 3,6% перевищує загальносвітовий показник (0,742 і 0,716).

• Очікувана тривалість життя більше середньосвітового показни­ка на 2,1% (68,1 року в Україні й 66,7 - у світі).

• Величина душового ВВП, що визначає життєвий рівень насе­лення, в Україні у два рази нижче його середньосвітової величи­ни.

• Трохи краще в Україні, насамперед на тлі країн, що розвивають­ся, освітній компонент (індекс 0,92 у порівнянні з 0,74 у світі). С. О. Тридід у роботі «Оцінка рівня та способу життя населен­ня регіону» доповнює показник ІЛР характеристикою навколиш­нього середовища, в умовах якого проживають люди (з урахуван­ням атмосферних викидів, кідбкістю стічних вод та ін.), формами проведення вільного часу (активний відпочинок, туризм, культура й духовність, антигромадська поведінка, раціональне харчування) і вводить показники рівня та способу життя населення регіонів [7, с.12].

За показником рівня життя населення з урахуванням назва­них факторів даний автор виділяє три кластери - з високим рівнем життя (АР Крим, Полтавський, Рівненський, Сумський, Тернопіль­ський, Харківський регіони), із середнім рівнем життя (Дніпропе­тровський, Донецький, Запорізький, Івано-Франківський, Київ­ський, Луганський, Львівський, Миколаївський, Одеський регіони), з низьким рівнем життя Вінницький, Волинський, Житомирський, Закарпатський, Кіровоградський, Херсонський, Хмельницький, Черкаський, Чернівецький, Чернігівський регіони).

За показником способу життя ним виділяються кластери:

- з гарним способом життя (АР Крим),

- із задовільним способом життя (Вінницький, Волинський, Жи­томирський, Закарпатський, Івано-Франківський, Кіровоград­ський, Миколаївський, Полтавський, Хмельницький, Черкась­кий, Чернігівський, Чернівецький регіони),

- з незадовільним способом життя (Дніпропетровський, Доне­цький, Запорізький, Київський, Луганський, Львівський, Одесь­кий, Харківський регіони).

Зіставлення показників рівня й способу життя населення пока­зує на їхню значну подібність.

Рівень соціального благополуччя тісно пов'язаний з рівнем еко­номічного розвитку. Однак, оскільки подолання відмінностей в еко­номічній складовій регіонів завдання надзвичайно складне, що вима­гає дуже великих фінансових, матеріально-технічних витрат і часу, забезпечення соціальної справедливості в регіональному аспекті на цей час здійснюється державою за допомогою міжрегіонального пе­рерозподілу дохідної частини бюджету. У цьому зв'язку можна ви­ділити донорські регіони - Донецький, Дніпропетровський, м. Київ, податкові надходження від яких перерозподіляються на користь, так званих, дотаційних регіонів - Тернопільського, Чернівецького, Закарпатського та ін.

У процесі вирівнювання рівнів економічного розвитку регіонів країни грані між донорськими й дотаційними регіонами повинні стиратися, і вони поступово у фінансовому відношенні повинні ста­ти у своєму розвитку самодостатніми.