2.4. Часткові принципи природокористування

В господарській практиці закономірності природокористування реалізуються за допомогою часткових принципів, таких як науко­вість, оптимальність, регіональність, комплексність, платність.

Принцип науковості передбачає, що природокористування по­винне грунтуватися на глибинному пізнанні об'єктивних законів розвитку як природи, так і суспільства, на новітніх досягненнях на­уки і техніки.

Принцип оптимальності передбачає забезпечення найбільш ефективного природокористування, вибір найкращого (або близько­го до нього) варіанта відтворення природних ресурсів, оптимального вирішення господарських завдань з урахуванням інтересів екології.

Принцип регіональності, побудований на тому, що природоко­ристування завжди здійснюється на певній території, з урахуванням природних і економічних умов, перспектив розвитку конкретних регіонів. Галузеве природокористування має враховувати природо­охоронні інтереси регіону.

Принцип комплексності потребує раціонального використання і глибокої переробки первісної природної сировини. Формування територіально-виробничих комплексів і розвиток підприємств ма­ють базуватися на безвідходному чи маловідходному виробництві.

Принцип платності передбачає використання ресурсів природи з їх відшкодуванням у майбутньому, їх економію, зрівняння умов господарювання стимулювання високоефективного природокорис­тування.