4.3.2.1. Планування раціонального природокористування

Повернутися на початок книги
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109

У наш час масштаби і темпи розвитку продуктивних сил потре­бують особливої уваги науки і практики до проблем удосконалення планування, раціонального природокористування, використання вторинної сировини, охорони навколишнього середовища.

В умовах інтенсифікації виробництва до планування природо­користування ставляються нові вимоги:

1) забезпечити оптимальні темпи і пропорції в розвитку груп галу­зей, що займаються відтворенням і використанням сировини;

2) зміцнити взаємозв'язок планування природокористування з плануванням науково-технічного прогресу, розвитку окремих галузей та сфер народного господарства.

Методологія планування раціонального використання природ­них ресурсів і охорони навколишнього середовища включає сукуп­ність мети і завдань, принципів, методів, організаційну структуру, систему показників, логічну послідовність процесів і етапів, нор­мативів, що базуються на теорії короткострокового планування економіки. Така методологія побудована на загальних принципах планування розвитку народного господарства, а також на вимогах, що враховують специфіку відтворення природних ресурсів та гос­подарську діяльність у природоємких галузях.

Економічна наука і практика господарювання висувають завдання розробки та подальшого удосконалення науково обгрунтованих планових рішень на всіх стадіях освоєння природних ресурсів. При цьому органіч­но повинні сполучатися галузеві та територіальні інтереси на всіх рівнях управління - народне господарство, галузь, об'єднання, підприємство.

Процес планування природокористування включає такі етапи: прогнозування, перспективне та поточне планування оперативне регулювання, облік, контроль, аналіз. За рівнями планування мож-

219

на виділити: народне господарство, галузь, підгалузь, об'єднання, підприємство, ділянки. За ресурсною ознакою планується раціо­нальне використання матеріальних, трудових, фінансових і природ­них (земельних, водних, мінеральних, лісових ресурсів, повітряного басейну) та інших ресурсів, а також засобів виробництва.

Планування за стадіями підготовки і використання ресурсів здійснюється за підготовчими роботами, видобуванням, первинною переробкою, за переділом, утилізацією вторинних ресурсів, етапами відтворення ресурсів.

За виробничою ознакою і функціональними підсистемами мож­на виділити такі напрямки (види) планування:

1) планування науково-технічного прогресу;

2) виробничих потужностей та використання основних фондів;

3) виробництво основної продукції та допоміжних процесів;

4) матеріально-технічне забезпечення;

5) транспорт;

6) реалізація продукції;

7) розвиток і функціонування самої системи планування.

Всі вказані напрямки так чи інакше пов'язані з раціональним природокористуванням та охороною навколишнього середовища.

Ефективність планування природокористування визначається організаційною структурою.

В нових умовах господарювання підприємствам (об'єднанням) належить головна роль у плануванні і здійсненні політики ресурсоз­береження. Для цих цілей необхідно розробляти науково обгрунто­вані нормативи природокористування на тривалу перспективу, як вартісні, так і натуральні. Особливо важливою у цьому зв'язку є сис­тема планового ціноутворення.