4.3.2.2. Ціноутворення в економічному механізмі природоко­ристування

Ціна повинна виконувати облікові, стимулюючі перерозподіль- ні функції з урахуванням розміщення їх внутрішніх суперечностей. Наприклад, ціна має відображати суспільно необхідні витрати праці і стимулювати їх зниження тощо. Процес поетапного вирішення за­вдань дозволяє збільшити роль цін у господарському механізмі при­родокористування. Має місце і практичний досвід з удосконалення цін у природогосподарських галузях: включення в собівартість про­дукції гірничої промисловості витрат на геологорозвідувальні робо­ти, поденної плати у лісовій промисловості, плати за водокористу­вання, витрат на рекультивацію земель.

Ряд заходів не досягли поставленої мети. Так раніше низька плата за воду, що практикувалась, не сприяла режиму її економії, і тарифи за фондокористування диференційовані були по 9 басейнах річок та озер колишнього СРСР від 0,10 до 2,72 к. за 1 м3). Нині в Україні не налагоджений облік водокористування - немає відповід­ної вимірювальної техніки та ін. А головне, що сама людина несум­лінно ставиться до національного добра, природних ресурсів. Тому одночасно з економічними повинні діяти і адміністративні, і право­ві, і моральні заходи.

Взаємозв'язок ціноутворення з іншими економічними мето­дами управління сьогодні особливо важливий. Система цін прямо пов'язана з формулюванням фінансових джерел ресурсокористу- вання.