5.3. Другий рівень системи - розміщення відходів

Повернутися на початок книги
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109

Транспортування відходів від джерел утворення до систем їх захоронення або використання відбувається звичайно на коротку відстань і тим більше вона потребує величезних витрат праці, тран­спортних засобів і капіталовкладень.

Серед чисельних фактів і джерел забруднення природного се­редовища і його подальшої антропогенної модифікації відходи віді­грають важливу роль. У значній мірі ця роль визначається тим, в яких масштабах і в якому вигляді надходять відходи до природних систем. Якщо відходи розсіюються в природних системах, утворюю­чи невисокі концентрації, біологічні механізми, регуляції, що діють у природних комплексах, справляються з завданням знешкодження відходів, і симптоми забруднення сфери життя при цьому відсутні. Такий стан справи з побутовими відходами у сільській місцевості або з відходами тваринництва в умовах контролю над випасами. У цей же час в останнє десятиліття відбувається прискорена концен­трація промисловості і населення у величезних містах-агломераціях здійснює різко локалізовані на обмежених просторах джерела ма­сового утворення відходів. Практично усі міські ландшафти у наш час виявляються "перевантаженими" відходами власного функціо­нування.

Оскільки критичні рівні здатності цих систем щодо самоочи­щення давно вже пройдені, надто висока концентрація цих відходів призводить лише до негативних наслідків.

Якщо проаналізувати розміщення відходів, що накопичують­ся за ланками першого рівня системи (перший рівень - утворення відходів), з'ясовується, що суворо локалізованим або фокусним розміщенням характеризується велика частина промислових і бу­дівничих відходів, а також відходи тваринництва при стійловому утриманні тварин. Рослинницькі відходи мають дисперсем розмі­щення так само, як і відходи свійських тварин в умовах їх випасу. Побутові відходи можуть накопичуватись у дуже значних обсягах у межах міських поселень, але можуть і не утворювати небезпечних концентрацій, як це спостерігається при сільських типах поселень.

Як показують розрахунки, з точки зору санітарного стану на­вколишнього середовища, небезпечними за характером розміщення слід визнавати всі промислові відходи (крім маси розкривних по­рід) 7,5 млрд т відходів тваринництва і 350-400 млн т міського по­бутового сміття.

Особливу проблему утворюють величезні маси відходів, що формуються в урбанізованих або індустріальних зонах ряду держав. Так, тільки з землі Північний Рейн - Вестфалія в Німеччині, де роз­ташовується величезний в Західній Європі гірничо-промисловий вузол Рура, утворюється щорічно більше 60 млн т всяких відходів. З Москви у 1995 р. було вивезено більше 7,8 млн м3 або 1,4 млн т сміття побутового походження, і ця кількість продовжує зростати. В США тільки в містах кожного року накопичується 190 млн т від­ходів, що надходять від населення. Близько 3 млн т сміття викидає щорічно Лондон тощо. У Відні в 1998 р. було накопичено 9,5 млн м3 сміття.