6. ВПЛИВ ПІДПРИЄМСТВА НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ (ІНЖЕНЕРНА ЕКОЛОГІЯ) 6.1. Вплив підприємства на навколишнє середовище 6.1.1. Екологічний паспорт підприємства

Екологічний паспорт підприємства - це комплексний документ, який являє собою правову характеристику взаємовідносин підпри­ємства з навколишнім середовищем. Екологічний паспорт містить загальні відомості про підприємство, яке використовує сировину, опис технологічних схем вироблення основних видів продукції, схем очищення стічних вод і аеровикидів, їх характеристики після очищення, відомості про тверді та інші відходи, а також відомості про наявність у світі технологій, які забезпечують досягнення най­кращих питомих показників з охорони природи.

Друга частина паспорта містить перелік заходів, що плануються і які направлені на зниження навантаження на навколишнє серед­овище з вказівкою строків питомих та загальних обсягів шкідливих речовин до і після здійснення кожного заходу.

Екологічний паспорт відображає декілька принципових момен­тів:

- перехід від вивчання наслідків (стан навколишнього середови­ща) до детального диференційованого аналізу причин (ситуація за кожним окремим і групами однакових підприємств);

- перехід від розгляду загального обсягу викидів до питомих по­казників, які відносять до одиниці виробленої продукції та зі­ставлення з найкращими показниками, що досягнуті у світі.

Екологічна характеристика підприємства припускає оцінку прогресивності технологій, повноту використання сировини та па­лива, застосовані схеми очищення стічних вод та аеровикидів, ха­рактеристику потоків, які відходять від води та газу, території, що відчужується, загальну економічну оцінку шкоди, яку завдає під­приємство навколишньому середовищу, і деталізацію цієї оцінки за видами продукції і технологічними процесами.

Програма заходів щодо зниження навантаження на навколиш­нє середовище повинна передбачати перспективну стратегію і най­ближчий план з вказівками термінів реалізації, обсягів, необхідних витрат, обсягів зниження викидів і їх концентрації, які були досяг­нуті. зниження шкоди для навколишнього середовища. В багатьох випадках необхідні технічні рішення відомі і реалізовані у світовій практиці, а також на передових вітчизняних підприємствах. Про­блема їх втілення вже не є науковою, а організаційною та економіч­ною.

Показники впливу підприємств на весь стан навколишнього природного середовища

1. Екологічність продукції, що розробляється (частка продукції з покращеними екологічними показниками: випуск екологічно чистої продукції).

2. Вплив на водні ресурси (обсяги води за різноманітними дже­релами; використання води на виробничі цілі; обсяги води, яка передається іншим підприємства і організаціям; стічні води, що були скинуті; частка забруднених стічних вод; концентрація шкідливих речовин у забруднених стічних водах; ступінь очи­щення стічних вод; зміна обсягів і якості стічних вод).

3. Вплив на повітряні ресурси (обсяг використаного атмосферно­го повітря; кількість шкідливих речовин за видами і джерелами; кількість шкідливих речовин, що поступають на очисні споруди; частка знешкоджених шкідливих речовин від загальної кількос­ті, шкідливих речовин, які поступають в атмосферу після очи­щення за видами; зміна обсягів і якості викидів шкідливих речо­вин в атмосферу у порівнянні з попереднім періодом).

4. Вплив на матеріальні ресурси і відходи промисловості (обсяг утилізованих шкідливих речовин, що були видобуті з шкідли­вих вод, кількість твердих відходів, що утворюють кількість ути­лізованих твердих відходів, ступінь вилучення основних компо­нентів з мінеральної сировини).

5. Вплив на земельні ресурси (коефіцієнт забудови - відношен­ня площі, яка зайнята під споруди і будівлі, до загальної площі підприємств; обсяг продукції підприємств, який випускається з одного гектара землі; співвідношення основних, допоміжних і обслуговуючих площ; величина виробничої площі на одного робітника, одиницю обладнання, агрегату; загальна площина або протяжність комунікацій, під'їзних шляхів, водопостачання, каналізації, енергопостачання; площа земель, які відводяться під культурне, побутове і житлове будівництво; частка площі, яка зайнята під відходи підприємства; частка площі, яку займає санітарно-захисна зона; площа рекультивованих земельних на­ділів).

У ролі покупців організаційно-технічного рівня природоохо­ронної діяльності підприємства можна виділити:

1. Оснащення джерел забруднення очисними спорудами (кіль­кість джерел шкідливих викидів; кількість неорганізованих дже­рел шкідливих викидів).

2. Пропускна здатність, яку мають очисні споруди (кількість і потужність основного технологічного обладнання, функціо­нування якого супроводжується виділенням певних видів за­бруднення; частки певного виду забруднення, яке виникає при виробництві одиниці основної продукції; кількість і потужність природоохоронного обладнання, яке призначене для очищення певних видів забруднення).

3. Прогресивність очисного обладнання, що застосовується (КПД застосованого очисного обладнання, частка очисного обладнан­ня з високими ККД, частка шкідливих викидів, які очищені на обладнанні з високими ККД).

4. Контроль за функціонуванням очисного обладнання (рівень за­безпеченості очисного обладнання контрольно-вимірювальною апаратурою; коефіцієнт фактичного використання контрольно- вимірювальної апаратури; частка прогресивних приладів у за­гальній кількості контрольно-вимірювальних приладів, які застосовуються; частка очисних споруд, які працюють під контр­олем прогресивних приладів; частка очисного обладнання, яке працює під централізованим контролем над викидами; в загаль­ній кількості обладнання, яке працює під контролем).

5. Раціональність існуючої організаційної структури природоохо­ронної діяльності (наявність природоохоронних служб і відді­лів; рівень централізації управління природоохоронною діяль­ністю; оперативність керівництва природоохоронних служб і відділів при прийнятті рішень; оснащеність природоохоронних служб і відділів обчислювальною технікою; інформаційна забез­печеність; ступінь економічної самостійності природоохоронних служб і відділів).

6. Інші показники (відношення результатів природоохоронної ді­яльності до вартості основних виробничих фондів; відношення результату природоохоронної діяльності до вартості знешко­джувального обладнання; відношення результату природоохо­ронної діяльності до вартості матеріалів, які використовуються; відношення результатів природоохоронної діяльності до загаль­ної чисельності робітників та чисельності робітників, які зайня­ті природоохоронною діяльністю).

Виділяють загальні і часткові показники для аналізу витрат на при­родоохоронну діяльність. У вигляді загальних показників використо­вуються відношення економічного ефекту від застосування природо­охоронних заходів до загальної величини витрат на їх проведення. У ролі часткових показників можуть бути використані:

1) частка капітальних витрат на природоохоронні заходи у загаль­ному обсязі капітальних витрат підприємства;

2) частка поточних витрат на природоохоронну діяльність у за­гальному обсязі поточних витрат підприємства;

3) частка витрат на охорону повітряного басейну у загальному об­сязі витрат на природоохоронну діяльність;

4) частка витрат на охорону і раціональне використання водних ре­сурсів у загальному обсязі витрат на природоохоронну діяльність;

5) частка витрат на зниження і знешкодження твердих і рідких відходів у загальному обсязі витрат на природоохоронну діяль­ність;

6) частка витрат на розробку і втілення прогресивних техно­логій (маловідходних, безвідходних, безстічних тощо) у за­гальному обсязі витрат на науково-дослідницькі та дослідно- конструкторські роботи.

7) частка витрат на оплату послуг стороннім організаціям на приро­доохоронну діяльність у загальному обсязі витрат підприємства.