6.4. Вплив енергетичного підприємства на навколишнє середовище

Взаємодія енергетичного підприємства з навколишнім серед­овищем відбувається на усіх стадіях добування і використання па­лива, перетворення і передачі енергії. Тепловою електростанцією активно споживається повітря. У результаті цього виникають про­дукти згорання, які передають основну частину теплоти робочому типу енергетичного устаткування, частина теплоти розсіюється в навколишньому середовищі, а частина разом із продуктами згоран­ня через трубу передається у атмосферу. Продукти паління, які по­трапляють в атмосферу, мають у собі оксиди азоту, вуглецю, сірки, пари води і інші речовини у твердому і рідкому станах.

Зола і шлак, які видаляються з топки, утворюють золошлаковід- ходи на поверхні літосфери.

Окрім конденсаторів та турбогенераторів, споживачами охоло­дженої води є маслоохолоджувачі, системи зливу та інші довколишні системи, які виділяють зливи на поверхню води або у гідросферу.

Одним з факторів дії вугільних АТЕС на навколишнє середови­ще є викиди системи складування палива, його транспортування, золоочищення. При транспортуванні та складуванні можливе не тільки пилове забруднення, а й виділення продуктів окислення па­лива.

Розповсюдження перелічених викидів у атмосферу залежить від рельєфу місцевості, швидкості вітру, перегріву їх по відношенню до температури навколишнього середовища, фазового складу опадів і їх інтенсивності. Система охолодження конденсаторів ТЕС зволо­жує мікроклімат у районі станції, що призводить до виникнення низької хмарності, туманів, зменшення сонячного світла, викликає дощі, в зимовий час - ожеледицю. Взаємодія викидів і туманів при­зводить до виникнення стійкої сильно забрудненої дрібнодисперс­ної хмари - смогу, найбільш щільного біля поверхні землі. Одним з видів впливу ТЕС на атмосферу є зростаюче споживання повітря, необхідного для спалення палива.

Взаємодія ТЕС з гідросферою характеризується в основному споживанням води системами технічного водопостачання, в тому числі, безповоротним споживанням води.

Основними споживачами води на ТЕС та АЕС є конденсатори турбін. Витрати води залежать від початкових і кінцевих параметрів пари і води системи технічного водопостачання.

При митті поверхні нагрівання котлоагрегатів виникають роз­бавлені розчини соляної кислоти, аміаку, солей амонію , заліза і ін­ших речовин.

Основними факторами дії ТЕС на гідросферу є викиди тепла, наслідками яких можуть бути: постійне, локальне підвищення тем­ператури у водоймищі, тимчасове підвищення температури, зміна умов льодоставу, зимового гідрологічного режиму; зміна умов па- водків; зміна розповсюдження опадів, випарування, туманів.

Поряд з порушенням мікроклімату теплові викиди призводять до зараження водоймищ водоростями, порушення кисневого балан­су, що складає загрозу для життя мешканців річок та озер.

Основними факторами дії ТЕС на літосферу є випадіння на її поверхню твердих частин і рідких розчинів - продуктів викидів у атмосферу, споживання ресурсів літосфери , в тому числі вирубання лісів, добування палива, виключення з сільськогосподарського обі­гу земель і луків під будівництво ТЕС та будівництво золовідвалів. Наслідком цих перетворень є зміна ландшафту та мікроклімату.

При нормальній експлуатації АЕС дають значно менше шкідли­вих викидів у атмосферу, ніж ТЕС, які працюють на органічному паливі. Так, робота АЕС не впливає на склад кисню та вуглекислого газу в атмосфері, не змінює її хімічного стану. Основними фактора­ми забруднення навколишнього середовища виступають радіаційні показники. Радіоактивність контура ядерного реактора обумовлена активізацією продуктів корозії і проникненням продуктів ділення у теплоносії, а також наявність тритію.

Наведеній активності підлягають практично усі речовини, які взаємодіють з радіоактивними випромінюваннями.

Прямий вихід радіоактивних відходів ядерних реакцій у навко­лишнє середовище попереджується багатоступеневою системою ра­діаційного захисту.

Найбільшу небезпеку викликають аварії на АЕС та неконтр- ольоване розповсюдження радіації.

Друга проблема експлуатації АЕС - теплове забруднення. Осно­вне тепловиділення АЕС у навколишнє середовище як і на ТЕС, трапляється у конденсаторах паротурбінних обладнань. Проте ве­ликі питомі витрати пари в АЕС визначають і більші питомі витрати води. Викиди охолоджувальної води в ядерних енергетичних уста­новках виключає їх радіаційний вплив на водне середовище, в тому числі потрапляння радіонуклідів у гідросферу також неможливе.

Важливими особливостями дії АЕС на навколишнє середови­ще є переробка радіоактивних відходів, які виникають не тільки на АЕС, а й на усіх підприємствах паливного циклу, а також необхід­ність демонтажу та захоронення елементів обладнання, які мають радіоактивність.

ГЕС має великий вплив на природне середовище, яке виявляється як у період будування, так і при експлуатації. Споруда водосховищ перед греблею ГЕС призводить до затоплення території. Зміна гідрологічного режиму і затоплення території викликає зміни гідрохімічного і гідробіо­логічного режимів водних мас. При інтенсивному випарюванні вологос­ті з поверхні водосховищ можливі локальні зміни клімату: підвищення вологості повітря, виникнення туманів, посилення вітрів тощо.

Споруди ГЕС істотно впливають на льодовий режим водних мас: на терміни льодоставу, товщину льодового покриву. При будуванні ве­ликих споруд водосховищ ГЕС складаються умови для розвитку сей­смічної активності, що обумовлено виникненням додаткового наванта­ження на земну кору та інтенсифікацією технологічних процесів.