6.5. Видобуток, транспортування і переробка вугілля : Регіональна економіка та природокористування : B-ko.com : Книги для студентів

6.5. Видобуток, транспортування і переробка вугілля

Процес видобування вугілля супроводжується пиловими і газо­вими викидами. При підземному видобуванні вугілля основними джерелами забруднення атмосферного повітря є газово-пилові ви­киди з гірничих виробків і газово-пилові виділення з породних від-

253

валів. Видобування 2 млрд т вугілля супроводжується виділенням 27 млрд м3 метану і 16,8 млрд м3 двоокису вуглецю. З підземних гір­ничих виробків шахт у атмосферу Землі щорічно потрапляє близько 0,2 млн т пилу.

Внаслідок того, що при здійснення вибухових робіт у шахтах можливі пожежі метану і вугільного пилу, для запобігання запален­ня газо-пилово-повітряної суміші застосовують різноманітні засоби створення охоронного середовища: водорозмежувальні і форсунко­ві завіси, повітряно-механічну піну, заповнення шпурів, розпилення порошкоподібних інгібіторів і інше. Високими захисними засобами можуть бути водні форснкові завіси.

Для створення необхідних умов праці на вугільних шахтах й на розрізах особливу увагу необхідно приділити попередженню окис­лення і самозаймання вугілля. Ендогенні пожежі, які виникають у підземних виробках шахт, призводять до великих матеріальних ви­трат, виникнення небезпечних ситуацій для гірників, витрат корис­них копалин.

Істотними факторами забруднення атмосферного повітря є та­кож виділення значної кількості пилу, газоутворень, у тому числі отруйних продуктів і смогу, з поверхні обвалів порід, що обумовле­но ерозією, окисленням і згоранням у териконах породи, яка містить значну кількість вугілля.

Відкрита розробка вугілля супроводжується ще більш інтен­сивним забрудненням навколишнього середовища. Воно виникає в результаті машинного руйнування порід, буріння свердловин, тран­спортування вугілля, ерозії поверхні відвалів. Буріння призводить до викидів пилу від 30 до 120 мг/с при пилопоглинанні та до 2200 мг/с без пилопоглинання. Під час технологічного вибуху в повітря викидається на значну висоту до 100-200 т пилу.

Для запобігання вказаних явищ у кар'єрах та на автомобільних доро­гах використовуюють спеціальні методи боротьби з пилом. При роботі екскаваторів, бульдозерів, скреперів, вантажних машин основним засо­бом пиловидалення є зрошення. При роботі бурових верстатів, де широ­ко використовуються пилопоглинальне устаткування, використовують водно-повітряні суміші. У зимовий час (при температурі повітря -20°С) використовують розчини солей хлоридів магнію, кальцію, натрію.

На автомобільних шляхах, розрізах і кар'єрах використовують зрошення водою або розчинами гігроскопічних солей, які покриті порошкоподібними, гранульованими гігроскопічними солями і ін­шими пилов'яжучими речовинами.

Досить значними є площі землі, яка відчужені від сільськогоспо­дарського виробництва під терикони та відкриту розробку вугілля. Це потребує великих витрат на подальшу рекультивацію цих земель з метою повернення її у господарський обіг.

Транспортування вугілля, особливо залізницею у відкритих ва­гонах, супроводжується втратами до 1,5% палива. Збитки значних запасів вугілля обумовлено великими труднощами, які поясню­ються самозайманням вугілля. Це вимагає втілення заходів для ізо­лювання вугілля від проникнення повітря, виконання спеціальної технології, формування і розробки великих штабелів вугілля спе­ціальними механізмами створення контролю за якістю вугілля, що зберігається.

Приготування та спалювання паливного пилу у парогенерато­рах потребують вирішення проблеми вибухонебезпечності, тому що ці вибухи призводять до тяжких аварій, іноді з нещасними випадка­ми і руйнуванням обладнання. Це завдання вирішується за рахунок виготовлення корпусів обладнання, які витримують максимальний тиск вибуху, активного заглушення вибухів інгібіторами.

Ефективним засобом зниження цих втрат є комплексна пере­робка твердих видів палива: коксування кам'яного вугілля, напів- коксування твердих видів, газифікація паливної сировини, гідро­генізація твердого палива, енерготехнологічна переробка палива. Однак, на жаль, у наш час широко використовується лише кок­сування кам'яного вугілля і частково сланцепереробка. Останні технології поки що знаходяться на стадії експериментування або дослідно-промислових випробувань та потребують рішення ще ба­гатьох організаційних та економічних питань. Екологічний вплив ТЕС у значній мірі визначається якістю палива. Узагальнений по­казник шкідливості палива розраховується на тонну умовного пали­ва, яке складається з показників шкідливості окремих інгредієнтів. Основна частка сумарної шкідливості припадає на попіл, на друго­му місці - оксиди сірки, на третьому - оксиди азоту.