7.2. Абсолютна і економічна оцінка природного ресурсу : Регіональна економіка та природокористування : B-ko.com : Книги для студентів

7.2. Абсолютна і економічна оцінка природного ресурсу

Абсолютна економічна оцінка необхідна для встановлення роз­міру плати і прийняття природних ресурсів на баланс підприємств, переданих їм у безстрокове користування, а також для відображен­ня природних ресурсів у складі національного багатства. Цей вид оцінки вказує на розмір капітальних вкладень, необхідних для за­міщення даного природного ресурсу на основі ефекту відтворення продукту природокористування.

В рамках абсолютної економічної оцінки розрізнюють поточну і довгострокову оцінку. Перша являє собою щорічний ефект відтво­рення, друга - їх суму за період знаходження природного ресурсу в господарському обігу.

Будування поточної оцінки базується на методичній схемі ви­значення абсолютної ефективності капітальних вкладень.

Один з її показників визначається як відношення економії від зниження собівартості продукції (Ес) та капітальним вкладенням, які викликали цю економію. Розмір Ес визначається з формули:

С1-С2

Ес = ,

К

де С1 та С2 - собівартість продукції до і після здійснення капі­тальних вкладень;

К - розмір капітальних вкладень, грн.

Величина Ес повинна дорівнювати нормативу загальної (абосо- лютної) ефективності Еа. Якщо Ес > Єа, то і капітальні вкладення визначаються як ефективні. Норматив загальної (абсолютної) ефек­тивності по народному господарству в цілому встановлений на рівні 0,14. Це означає, що на 100 грн капітальних вкладень необхідно зни­зити собівартість не менш ніж на 14 грн. При визначенні економіч­ної оцінки ресурсів треба виходити з того, що капітальні вкладення природоексплуатуючих (природогосподарських) галузей доцільно направляти на природокористування лише в тому випадку, коли економія природної речовини (ресурсу) (ДЕ) буде не менш ефек­тивною, ніж зниження собівартості продукції, що вони виготовля­ють (ДС), тобто ДЕ > ДС. Величина ефекту, яка повинна бути по­кладена в основу абсолютної оцінки, визначається з урахуванням нормативної величини зниження собівартості продукції:

Е = Еа х С,

де С - собівартість продукту природокористування, грн;

Еа - норматив загальної (абсолютної) ефективності, грн.

Якщо народногосподарський норматив Еа нижче галузевого, в основу визначення ефекту береться останній.

Абсолютний ефект відтворення природних ресурсів Еа обчис­люється в грошовій формі за формулою:

Еа = Єа х Сн х Пн,

де Сн - народногосподарська собівартість продукту природоко­ристування, грн;

Пн - народногосподарська величина продукту природокористу­вання.

Еа - норматив загальної (абсолютної) ефективності.

Ця формула застосовується лише для визначення народно­господарського рівня виходячи з середніх (середньозважених) об'єктивних умов відтворення. Під дією конкретних природних і економічних умов народногосподарська собівартість поділяється на різні індивідуально-суспільні витрати. Цей розподіл може виникну­ти у зв'язку з неоднаковою якістю природних ресурсів і їх місцезна­ходженням, а також при більш ефективному використанні первісної природної речовини.

Абсолютний ефект відтворення має будуватися на народно­господарській ефективності питомих (тобто розрахованих на оди­ницю продукту природокористування) індивідуальних витрат. Це означає, що в кожному конкретному випадку індивідуальні витра­ти слід співвідносити з народногосподарським рівнем, корегуючи тим самим ефект відтворення конкретного природного ресурсу. У зв'язку з цим формула абсолютного ефекту відтворення буде мати вигляд:

Перетворюючи її, отримаємо:

ЄаСн2ПіКц Сі

де Еа - абсолютний ефект відтворення природних ресурсів,

грн;

Єа - норматив загальної (абсолютної) ефективності, грн; Сн - народногосподарська собівартість продукту природокористування, грн; Пн - народногосподарська величина продукту природокористування, грн;

Пі - фактичний вихід продукту природокористування; Сі - індивідуальна собівартість продукту природокористування. Кц - ціновий коефіцієнт.

Еа =

Оскільки продукти природокористування в різних сферах мають різний ефект споживання, у формулу економічної оцінки природних ресурсів вводиться коефіцієнт їх споживчої ціннос­ті. Розглянемо приклад. Урожайність зернових культур регіону (Пі) - 35 ц/га; собівартість виробництва 1ц зерна в регіоні Сі - 12 грн/ц; собівартість виробництва 1ц зерна по країні - 10 грн/ц; нормативний коефіцієнт абсолютної ефективності капітальних вкладень - 0,14; ціннісний коефіцієнт - 1,0. Абсолютний еконо­мічний ефект відтворення 1га сільськогосподарських угідь регіо­ну буде дорівнювати:

„ 0Д4 102-35-1,0 ,no„ Еа = — — = 40,83грн.

12

Довгострокова оцінка. Цей показник являє собою суму поточ­них оцінок. За допомогою цього методу діленням щорічної орендної плати на середню відсоткову ставку визначається покупна ціна зем­лі, тобто орендна плата розглядається як відсоток на умовний капі­тал. Довгострокова економічна оцінка землі визначається як сума нескінченних поточних оцінок. і розраховують її за формулою, грн.,

ял Пз Ед.з = — ,

Е

де Пз - поточна економічна оцінка землі, розрахована на основі щорічних витрат заміщення, грн;

Е - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, диференційований у залежності від об'єкта оцінки (сільськогоспо­дарські угіддя, лісові землі) і його середозахисної цінності.

Довгострокова економічна оцінка родовищ корисних копалин (Ед.м) розглядається як сума поточних оцінок за строк їх експлуатації, тобто за повний період, і може бути розрахована за формулою, грн,

_ V Ом

«(1 + Є)' '

де - Т- період виключення запасів, починаючи з року проведення оцінки (t-1) і до року відпрацювання запасів (t=T);

Ом - поточна економічна оцінка родовища корисних копалин;

Е - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкла­день і його середозахисної цінності.

у

Якщо протягом періоду виключення запасів щорічні витрати за­міщення приймаються як постійні в часі, довгострокова економічна оцінка розраховується за формулою:

  • Ед.м. = Ом

Є(\ + Єу

де Ом - поточна економічна оцінка родовища корисних копалин;

Е - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкла­день і його середозахисної цінності;

Т - період виключення запасів, починаючи з року проведення оцінки (t-1) і до року відпрацювання запасів (t=T).

Якщо довгострокова оцінка місценародження визначається без обліку фактора часу, її розмір рівний добутку річних поточних оці­нок (Ом) на строк експлуатації (Т)

  • Ед.м = Ом Т.