8.2. Критерії і показники екологічної оцінки матеріального виробництва

У змісті екологічної оцінки матеріального виробництва необ­хідно розглядати такі поняття, як критерій і показники оцінки. Об'єктивно випливаючи з суттєвості безвідходного виробництва, критерій екологічної оцінки повинен являти собою узагальнююче формулювання кінцевої мети природоохоронної діяльності в ма­теріальній сфері. В абсолютно екологізованому виробництві прак­тично вся вхідна сировина перетворюється в готовий продукт. Тому основу екологічної оцінки матеріального виробництва складає про­дукція, випущена без відходів. Рівень (коефіцієнт) екологічності безвідходного виробництва дорівнює одиниці або близькій до неї величині.

Чим більше випущено продукції без відходів, тим вище рівень екологічності матеріального виробництва.

Критерій екологічної оцінки матеріального виробництва є осно­вою побудови системи показників, що характеризують процес еко- логізації. Слід виділяти натуральні і вартісні показники екологічної оцінки матеріального виробництва.

В системі натуральних показників розрізняють дві групи: показ­ники чистоти навколишнього природного середовища, показники екологічності технологічних процесів. Основою побудови показни­ків чистоти якості навколишнього природного середовища є своє­рідний норматив - гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин (ГДК).

Розрізняють ГДК в атмосферному повітрі та воді. Для атмосфе­ри допустимою є така концентрація шкідливих речовин, яка про­тягом тривалого часу не виявляє негативного впливу на організм людини і функціонування екологічних систем.

Для санітарної оцінки атмосферного повітря використовують максимально-разові і середньодобові ГДК. Максимально-разова ГДК встановлюється для попередження рефлекторних реакцій у людини (відчуття запаху, зміна біоелектричної активності голов­ного мозку, світлової чутливості очей і ін.), а середньодобова - з метою попередження їх резорбтивного (загальнотоксичного, кан­церогенного, мутагенного і ін.) впливу. Максимально - разова ГДК визначається у процесі спостережень над людьми, що короткочасно (5-20 хвилин) вдихають повітря з малою концентрацією речовини, що вивчається. Щоб встановити середньодобові ГДК атмосферних забруднень, проводять токсикологічний експеримент на тваринах. Аналогічні вимоги ставлять до створення нормативів шкідливих ре­човин для води.

Якщо та або інша шкідлива речовина на даній території присут­ня в єдиному числі і не перевищує гранично-допустимі концентра­ції, це свідчить про чистоту природного середовища:

-C- s і, С- ф пдк •

де Сі - фактична концентрація шкідливих речовин.

У повітряному і водному басейнах, як правило, знаходиться не одна, а декілька шкідливих речовин. Причому деякі з них (сірчис­тий газ і двоокис азоту, сірчистий газ і сірководень тощо) створюють ефект синегізму, тобто спільну чинність двох або декількох агентів в одному і тому ж напрямку. Сума концентрації речовин не повинна перевищувати одиниці при розрахунку за формулою:

Сі С2 Сн ^.

--------------------------------------- +---------- + ... +----------- <1