РОЗДІЛ 5 ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

магниевый скраб beletage

 

75. Розробка концепції й програми досліджень

 

У соціологічному дослідженні виділяють три етапи:

1) підготовчий (розробка програми дослідження);

2) основний (проведення дослідження);

3) завершальний (обробка й аналіз даних, висновки й рекомендації).

Замовлення соціологові формулюється найчастіше у вигляді позначення деякої проблемної ситуації, вказівки на соціальне протиріччя, або просто на незадовільний стан справ у тій або іншій сфері. На основі позначеної проблемної ситуації відбувається формулювання проблеми. При цьому виділяють дві сторони: гносеологічну й предметну. Гносеологічна пов'язана із протиріччям між знанням про потреби людей і знанням про засоби їхнього забезпечення. Предметна сторона проблеми містить соціальне протиріччя, що вимагає організації цілеспрямованих дій для його усунення або вибору однієї з можливих альтернатив соціального розвитку.

Соціальна проблема може виявлятися на соціально-психологічному рівні, тобто в нечіткій, недиференційованій свідомості людей або соціальних груп; на інституціональному рівні соціальна проблема зачіпає інтереси великих соціальних спільностей, інститутів і установ. На вищому рівні соціальна проблема має справу з інтересами суспільства в цілому.

Соціолог повинен спочатку з'ясувати, чи є показник, що кількісно або якісно характеризує цю проблему, чи є облік і статистика по цьому показнику й чи достовірна вона, вичленувати найбільш істотні елементи проблеми, які може розв’язати саме соціологія, і ті елементи, які не вимагають спеціального аналізу, виділити основні й другорядні компоненти, проаналізувати наявні рішення таких проблем. Отримане формулювання може значно відрізнятися від запропонованого замовником.

Далі розробляється програма дослідження, що є його обов'язковим вихідним документом. Програма – це виклад основних завдань, методологічних передумов і гіпотез дослідження із вказівкою правил процедури й логічної послідовності операцій з перевірки гіпотез. Вона включає такі аспекти: теоретичний (цілі, завдання, об'єкт і предмет досліджень, визначення понять); методологічний (обґрунтування вибірки, методів збору, обробки й аналізу даних); організаційний (план і порядок дослідження, розподіл людських і фінансових ресурсів).

Цілі й завдання дослідження. У цьому розділі програми викладається очікуваний результат, а також обсяг витрат, часу й фінансових ресурсів, необхідних для його одержання. Мета дослідження орієнтує на аналіз проблеми у двох основних напрямках – теоретичному й емпіричному. Причому конкретне співвідношення їх визначається тим, фундаментальне це дослідження або прикладне. Якщо основна мета формулюється як фундаментальна, то при розробці програми головна увага приділяється теоретико-методологічним проблемам: вивченню наукової літератури, побудові гіпотетичної загальної концепції предмета дослідження, чіткої семантичної й емпіричної інтерпретації вихідних понять, виділенню наукової проблеми й логічному аналізу робочих гіпотез. Соціолог у цьому випадку сам знаходить підходящий соціальний об'єкт для перевірки теоретичної моделі.

Якщо дослідження прикладне, то воно починається, виходячи зі специфіки заданого соціального об'єкта, тобто з того, чим завершується попередній теоретичний аналіз у попередньому випадку, і з'ясування практичних завдань, що підлягають рішенню. Тільки після цього звертаються до літератури в пошуках відповідей на питання: чи є «типове» рішення виниклих завдань і якщо так, то як застосувати його до конкретних умов досліджуваного процесу. Якщо типового рішення немає, то необхідним стає теоретичне дослідження.

 

Завдання дослідження – це змістовна, методична й організаційна конкретизація мети. Вони можуть бути основними, тобто такими, що належать до центрального питання дослідження, і неосновними.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єкт дослідження – це реально існуюча система у всім багатстві свого функціонування. Учений виділяє з неї сукупність параметрів, які він уважає важливими для дослідження даної проблеми. На цій же стадії формулюються гіпотези про можливий шлях розв’язання даної проблеми, а також визначаються методи й форми проведення соціологічного дослідження.

Інтерпретація основних понять. Теоретична інтерпретація понять, що описують предмет дослідження, включає переклад проблемної ситуації на мову науки й розкладання понять на такі складові, які можуть досліджуватися кількісними методами, а також їхню факторну інтерпретацію — визначення їхнього зв'язку із зовнішніми об'єктами й внутрішніми суб'єктивними факторами. Кінцевою метою є вироблення понять, доступних обліку й реєстрації. Їх називають поняттями-індикаторами.

Пошук емпіричних значень понять називають емпіричною інтерпретацією терміна, а визначення даного поняття через вказівку правил фіксації відповідних емпіричних ознак – операціональним визначенням терміна. Емпірична інтерпретація – це процес, зворотний абстрагуванню. Від абстрактних понять ми переходимо до реальних об'єктів, які є основою для виділення абстрактних категорій. Інтерпретація ніколи не буває повною, тому що теоретичний рівень не зводиться до емпіричного. Деякі елементи теоретичної системи виступають як емпіричні індикатори, інші одержують непряму інтерпретацію шляхом логічного зв'язку їх з безпосередньо інтерпретуючими термінами. Поняття, що піддаються емпіричній інтерпретації, називають також ключовими.

Попередній системний аналіз об'єкта дослідження припускає розгляд його як системи взаємозалежних елементів, унаслідок чого він перетворюється на предмет цілеспрямованого вивчення. Системний підхід дозволяє виділити фактори загальні, тобто такі, що не мають стосунку до всієї системи, і специфічні, прямі, тобто такі, що безпосередньо піддаються контролю й реєстрації під час дослідження, і непрямі, об'єктивні, тобто незалежні від людей передумови їх діяльності, і суб'єктивні, тобто пов'язані з переробкою зовнішніх вражень у свідомості індивіда.

Потім формулюється робоча гіпотеза – науково обґрунтоване припущення про структуру досліджуваного явища й характер зв'язків між його компонентами. Гіпотеза має бути сумісна з усіма фактами, і доцільніше гіпотеза, що пояснює велике число фактів. Для відпрацьовування гіпотез проводиться попереднє пілотажне дослідження.

Гіпотези поділяються на основні (гіпотези причини) і вивідні (гіпотези наслідку). В емпіричному дослідженні перевіряються саме гіпотези наслідку. Треба прагнути до того, щоб для кожної гіпотези була якнайбільша кількість її емпіричних індикаторів (референтів). Гіпотези поділяються також на первинні (робочі) і вторинні. Вторинні висуваються замість первинних, якщо вони спростовуються емпіричними даними. Можуть мати місце альтернативні гіпотези.

Принциповий (стратегічний) план дослідження. Розрізняють три варіанти стратегії дослідницького пошуку. 1) Розвідувальний (формулятивний) план. Мета такого плану – уточнення проблеми й формулювання гіпотез в умовах, коли об'єкт дослідження погано вивчений. 2) Описовий (дескриптивний) план. Застосовується, коли знання про об'єкт досить для висування описових гіпотез, тобто гіпотез про зв'язки між елементами системи. Мета такого плану – чіткий опис якісно-кількісних особливостей соціальних процесів. 3) Аналітичний (експериментальний) план. Використовується, якщо знань досить для висування пояснювальних гіпотез (про причинно-наслідкові залежності в досліджуваному об'єкті). Мета його – дослідження каузальних відносин.

Розвідувальний план припускає три стадії: вивчення наявної літератури, бесіди з фахівцями, польове спостереження. На відміну від пілотажу, або проби, розвідувальний план – це стратегічний, а не тактичний пошук. Мета його – висування гіпотез, проба ж проводиться для перевірки конкретних процедур або прийомів дослідження. Інформацію з описового плану збирають на основі або монографічного, або вибіркового дослідження. Аналітичний план припускає проведення соціального експерименту, що здійснюється шляхом цілеспрямованого маніпулювання реальними об'єктами (натурний експеримент), або з допомогою аналізу інформації про об'єкти (уявний експеримент).

Нерідко в одному дослідженні проходять послідовно всі три варіанти. У програму включається також начерк основних процедур збору й аналізу первинних даних і робочий план дослідження, що відбиває основні процедурні заходи.