Аналіз і узагальнення результатів соціологічних досліджень

магниевый скраб beletage

Аналіз і узагальнення проводяться на заключному етапі емпіричних соціологічних досліджень. Обробка даних включає: 1) редагування й кодування інформації з метою її уніфікації й формалізації; 2) створення змінних – процес, зворотний перекладу досліджуваної проблеми у форму індикаторів у стадії операціоналізації; потім варто перевести дані у форму, що відповідає на питання дослідження; 3) статистичний аналіз. Тут і виявляються статистичні закономірності, що дозволяють зробити узагальнення й висновки. У сучасній соціології для статистичного аналізу застосовується ЕОМ. При аналізі документів використовується неформалізований (традиційний) аналіз, заснований на сприйнятті, розумінні й інтерпретації змісту документів, і формалізований (контент-аналіз), розрахований на виявлення соціологічної інформації з великих масивів документальних джерел, недоступних традиційному інтуїтивному аналізу.

При обробці й аналізі даних, отриманих методом опитування, широко застосовуються методи ранжування, шкалювання, кореляції тощо. Ранжування – процедура встановлення відносної значущості (переваги) досліджуваних об'єктів на основі їх упорядкування відповідно до рангу – показником, що характеризує порядкове місце оцінюваного об'єкта в групі. Для кожного об'єкта обчислюють суму рангів, отриману від усіх експертів. Вищий ранг привласнюють об'єкту, що одержав найменшу суму.

Існує два класи процедур аналізу даних: описові (дескриптивні) процедури – угруповання, класифікація й типологізація, і аналітико-експериментальні процедури, їхнє призначення – установлення зв'язків взаємовпливу й детермінації. Просте угруповання полягає в упорядкуванні даних за однією ознакою, перехресне угруповання – у пов'язуванні фактів у систему за кількома ознаками для виявлення взаємозв'язку між двома й більше змінними. Побудова перехресної класифікації – це спосіб виявлення структури об'єкта.

Емпірична типологізація – сформульований П. Лазарсфельдом метод пошуку стійких поєднань характеристик соціальних об'єктів, розглянених у декількох вимірах водночас. Теоретична типологізація характеризується узагальненням ознак соціальних явищ на основі ідеальної теоретичної моделі й за теоретично обґрунтованими критеріями.

Методом перевірки наукової гіпотези виступає соціальний експеримент. Логіка експериментального аналізу запропонована в XIX ст. Дж. С. Міллем. Якщо в одному ряді фіксуються події А,В,С,Д і як наслідок Р, а в іншому ряді М, С, К, L і як наслідок Р, то причиною події Р є, очевидно, С, а «не-С» має спричинити «не-Р».

Завершується емпіричне дослідження формулюванням висновків, пропозицій і рекомендацій. Вони повинні бути конкретними, мати необхідні обґрунтування, підтверджуватися документальними й статистичними даними. Підсумки дослідження викладаються у вигляді звіту або публікації.

На схемах 12-14 представлені основні етапи соціологічного дослідження.

 

Кроки

 

           

 

Схема 12. Підготовчий етап соціологічного дослідження

 

Елементи       Види

                                  

 

                       

 

           

 

                       

 

           

           

 

           

           

 

           

 

           

 

           

 

Схема 13. Основний етап соціологічного дослідження

 

Обробка і аналіз даних, висновки і рекомендації

 

Операції

 

Редагування

 

Кодування

 

Створення перемінних

 

Групування

 

Класифікація

 

Типологізація

 

Теоретична типологізація

 

Схема 14. Завершальний етап соціологічного дослідження

 

Література

1.         Аамериканская социологическая мысль. – С. 272.

2.         Там само. – С. 286.

3.         Там само. – С. 287.

4.         Там само. – С.