Арістотель (384-322 до н. е.) : Політологія у питаннях і відповідях : B-ko.com : Книги для студентів

Арістотель (384-322 до н. е.)

 

Давньогрецький філософ. Політичні погляди Арістотеля охоплюють сфери права, соціальних й економічних інститутів, а основне завдання політичної теорії вбачалося ним у пошуку досконалого державного ладу. Ці погляди викладені в трактатах: «Політика» й «Нікомахова етика». Держава, рабство, приватна власність й інші соціальні явища розглядалися Арістотелем як явища природні, які існують від природи. Будучи метою існування сім’ї й поселення як первинних форм співжиття, держава телеологічно виступає найдосконалішою формою спільного життя, виникаючи із природного прагнення людей до спілкування. Громадянами держави можуть бути лише вільні громадяни. Арістотель відмовляє в існуванні права поза політичним життям. Передбачаючи основні постулати природно-правової школи, він поділяє політичне право на природне і встановлене, надаючи пріоритет першому. Вважаючи приватну власність явищем природного порядку, Арістотель тим самим критикує можливості усуспільнення майна, що допускалося Платоном. Крім того, спільність власності невигідна й економічно, тому що людині притаманне піклуватися про те, що належить їй особисто. Форми правління він розрізняє за кількістю пануючих і за метою, яку зазначене правління переслідує; отже, виділяються шість видів державного устрою. До правильних держав належать монархія, аристократія й політія; до неправильних – тиранія, олігархія й демократія. Політичні симпатії самого філософа на боці політії, змішаної форми правління, що виникає із поєднання елементів олігархії і демократії (Спарта, Кріт і Афіни часів Солона). Ідеалом виступає в Арістотеля політично й економічно самодостатній поліс; Станова диференціація в цій теорії замінюється віковою диференціацією соціальних функцій, а деструктивне протистояння бідних і багатих усувається перевагою заможних середніх верств.