Бакунін Михайло Олександрович (1814-1876)

 

Видатний діяч західноєвропейського й російського революційного руху, теоретик анархізму.

У своїх книгах «Федералізм, соціалізм й антитеологизм» (1867 р.), «Державність й анархія» (1873 р.) і інших працях представив у розгорненому вигляді свій анархічний світогляд.

Для теоретичної творчості М. Бакуніна характерне протиборство з постулатами, обґрунтованими К. Марксом і його прихильниками.

Вільна творчість життя, заснована на добровільній організації знизу вгору, що забезпечує повну свободу особистостей і груп; вільне саморегулювання робочих мас й інше протиставлялися Марксовим уявленням про планомірний суспільний устрій, централізацію всіх суспільних сил і засобів, про примат суспільного над приватним тощо.

За М. Бакуніним ніяка політична боротьба не приведе до звільнення без економічної рівності. Для нього вищою умовою свободи, у тому числі політичної, є закон рівності, однаково застосовуваний до цілих націй, класів, співтовариств, індивідів.

Щоб зробити владу гуманною, необхідно зробити соціальну революцію, зруйнувати всі установи нерівності, встановити економічну й соціальну рівність.

Соціальна революція відрізняється від політичної так само, як і політичний республіканізм від соціального. Політичний республіканізм обов'язково, як уважав М. Бакунін, призводить до деспотизму. Урядова, державна влада розбещує тих, хто наділений нею, і тих, хто змушений їй коритися.

Одні, і їх меншість, перетворюються в деспотів і визискувачів суспільства, інші стають їхніми рабами. Звідси виключення М. Бакуніним будь-якої ідеї диктатури й «опікунської правлячої влади».

Ідеї звільнення пролетаріату «з допомогою тільки однієї держави», а також «революційної диктатури й державності» зустріли з боку М. Бакуніна рішучу непогодженість. Наслідком такого «звільнення», вважав він, стане жорстоке, деспотичне правління привілейованого науково-політичного стану (начальників комуністичної партії) із централізацією фінансової діяльності, торгово-промислового, землеробського й навіть наукового виробництва. М. Бакунін, один з перших критиків марксизму, помітив найсуттєвішу його сторону – тяжіння до політики й державності, незважаючи на проголошене скасування держави в комуністичному майбутньому.