Бернштейн Едуард (1850-1932)

 

Теоретик німецької соціал-демократій, чиї положення й погляди лягли в основу концепції «демократичного соціалізму».

В 1896 р. з'явилася перша із шести статей Е. Бернштейна «Утопізм й еклектизм», що вийшли в 1898 р. під загальною назвою «Проблеми соціалізму». В 1899 р. ці перероблені статті виходять у світ як книга під назвою «Передумови соціалізму й завдання соціал-демократії». В 1901 р. книга була видана російською мовою в Москві під назвою «Соціальні проблеми». У своїй основній праці Е. Бернштейн висловив дві основні ідеї. Він заперечив тезу К. Маркса про необхідність «експропріації експропріаторів», заявив про перегляд ідейного багажу соціалізму.

Друга ідея – про можливість вростання сучасного суспільства в соціалізм. Не класова боротьба, не соціалізм, не революція, а «сучасна демократія, що спирається на робітничий клас», справляє все більший вплив на державу й суспільство. Вступ робітничого класу в безпосередню боротьбу за політичну владу, за Е. Бернштейном, не тільки передчасний, але й безперспективний.

У «Соціальних проблемах» марксизм і бланкізм розглядаються як споріднені поняття. У Німеччині дивляться на бланкізм як на теорію таємних товариств і політичних заколотів; її вважають доктриною здійснення революції революційною партією, що усвідомлює свою мету й діє за добре обміркованим планом.

Опонент марксистської стратегії дорікає її авторам у тому, що пролетарський тероризм проголошувався силою, спроможною довести виробничі відносин до висоти, що вважалася попередньою умовою перетворень суспільства в соціалістичному дусі!

Е. Бернштейн відносив себе до прихильників «емансипації з допомогою економічної організації», а не «політичної експропріації».

Особливістю його бачення майбутності робітничого руху є: необхідність у посиленні контролю суспільства над умовами виробництва; у тому числі з допомогою законодавства, розширення економічної демократії. Боротьба за економічну демократію – ефективний засіб поступового введення соціалізму. Ця ідея набула розвитку у програмних документах реформістської частини робітничого руху в XX сторіччі.