Грамші Антоніо (1891-1937)

магниевый скраб beletage

 

Теоретик і діяч італійського й міжнародного комуністичного руху, є одним з найпомітніших фігур у марксистській політичній думці XX ст.

А. Грамшіи останнім часом усе більше розглядається як «теоретик політики». Дискусії ведуться про його політичні погляди, філософію, позиції, зміст тих або інших понять, ужитих А. Грамші в працях, підданих цензурі.

У своїх творах, даючи визначення держави, партії, А. Грамші використовує різні поняття, але центральним з них є поняття гегемонії. Як писав А. Грамші в «Тюремних зошитах», «методологічний історико-політичний критерій, який треба покласти в основу дослідження, полягає в наступному: верховенство соціальної групи проявляється у двох формах – у формі «панування» й у формі «духовного й морального керівництва». Під гегемонією він трактував таку систему взаємин ведучого й ведених (класи, різні політичні сили, керівництво й партійні маси тощо), у якій провідна роль авангарду не у пануванні над веденими, а в здатності повести їх за собою під впливом духовно-морального авторитету, у визнанні їхньої згоди. Момент згоди, консенсусу ведених – також предмет його теоретичних міркувань.

У викладі своїх поглядів на державу А. Грамші виходить із того, що вона виступає у двох формах: громадянського суспільства («самоврядування») і політичного суспільства («уряду чиновників»). Громадянське суспільство – це та сфера, у якій знаходить своє вираження функція політичної й культурної гегемонії певної соціальної групи щодо всього суспільства. При цьому робиться акцент на факті духовно-ідеологічного панування громадянського суспільства стосовно всього суспільства в цілому.

Цінними є положення А. Грамші, що належать до соціології політичних рухів і партій. У концепції політичних партій, як і в інших сюжетних лініях, А. Грамші висуває цілу низку оригінальних розробок. Багато політичних роблем, поставлені до порядку денного А. Грамші, вимагають свого творчого розвитку.