Кант Іммануїл (1724-1804) : Політологія у питаннях і відповідях : B-ko.com : Книги для студентів

Кант Іммануїл (1724-1804)

 

Німецький філософ, продовжувач європейського Просвітництва. У своїх творах «Ідея загальної історії у всесвітньо-громадянському плані» (1784 р.), «Відповідь на питання: що таке Просвітництво?» (1784 р.), «Основи метафізики вдач» (1785 р.), «Критика практичного розуму» (1788 р.), «До вічного миру» (1795 р.) І. Кант аналізує проблеми права й держави, політики і юриспруденції. І. Кант уважав, що політико-правові питання йому вдалося розробити краще за інших у системі філософських поглядів.

На політичні погляди І. Канта вплинули ідеї англійських філософів Т. Гоббса, Дж. Локка, а також погляди французьких просвітителів Ж.-Ж. Руссо, Ш. Монтеск'є.

І. Кант визначає державу як об'єднання великої кількості людей, підпорядкованих правовим законам. Таке трактування держави через право – відбиття інтересів «третього стану», обґрунтування ідей лібералізму, притаманних класу буржуазії.

І. Кант поглиблює теорію Ш. Монтеск'є про поділ влади в державі, але не підтримує ідею останньої про рівноправність влади. «У кожній державі, – пише філософ, існують три влади, тобто загальним очином об'єднана воля в трьох вимірах: верховна влада (суверенітет) в особі законодавця, виконавча влада в особі правителя (який править відповідно до закону) і судова влада в особі судді (який присуджує своє відповідно до закону).

Акцентування І. Кантом необхідності для держави спиратися на право дає підставу вважати мислителя одним із засновників концепції правової держави, хоча такого терміна І. Кант не вживав. Його замінює термін «республіканський устрій» й «чиста республіка».

І. Кант висунув проект установлення «вічного миру», якого можна досягти у віддаленому майбутньому шляхом створення всеохоплюючої федерації самостійних, рівноправних держав, побудованих за республіканським типом. За його переконанням, утворення такої федерації в рамках світового правового порядку неминуче. Заставою тому буде освіта й добра воля правителів, а також економічні потреби нації. Положення І. Канта про світовий правовий порядок, як і багато інших, продовжують бути актуальними й нині.