Походження й сутність політики : Політологія у питаннях і відповідях : B-ko.com : Книги для студентів

Походження й сутність політики

Людина – істота політична. Ця істина була сформульована ще великим давньогрецьким філософом Арістотелем. З давніх часів кожна людина тією чи іншою мірою виявляється залученою у політичні відносини як підданий тієї або іншої держави, член тієї або іншої соціальної спільноти, пануючої або підлеглої, захисник Вітчизни або завойовник. Ця політична втягненість існувала вже в умовах давньосхідних деспотій, але найбільшою мірою вона проявляється зараз, в умовах демократичних суспільств, коли всі дорослі дієздатні громадяни через різні механізми виборчих процесів беруть участь у формуванні органів влади, здійсненні управління державою, розподілі матеріальних і духовних цінностей.

В сучасної людини на підставі її досвіду може скластися враження, що політичні відносини вічні, вони були завжди, коли існувало людство. Однак історичні дослідження свідчать, що політика з'являється на відносно високому рівні розвитку суспільства. На початкових стадіях розвитку людства життя первісних общин регулювалося з допомогою звичаїв і традицій, освячених релігійними віруваннями. Внаслідок ускладнення й інтенсифікації соціальних зв'язків, наростання демографічної, територіальної, релігійної й іншої форм диференціації населення, ці механізми виявилися нездатними регулювати спільне життя людей і забезпечувати задоволення багатьох групових потреб.

Вирішальну роль у руйнуванні традиційних механізмів суспільного самоврядування зіграли поява приватної власності на засоби виробництва й розшарування суспільства на соціальні групи й класи із суперечними один одному й найчастіше непримиренними інтересами. Розвиток конкуренції різних соціальних верств, що відстоюють свої соціальні інтереси, загрожувало наростанням напруженості й дезінтеграції суспільства.  Виникла потреба в нових, ефективніших способах регулювання змінених людських взаємин. Ця потреба реалізувалася в міру становлення держави як специфічного суспільного інституту, здатного створити загальнообов'язкові форми соціальної поведінки на основі примусової сили публічної влади. Із самого моменту свого зародження держава стала тим центром сили, який спроможний примусовими методами організувати належний розподіл ресурсів, статусів, цінностей.

Діяльність держави мала на меті примирення протиборчих сторін і забезпечення умов для виживання всього суспільства в цілому. Водночас можливості здійснювати контроль за державою, а також використовувати силу її структур для забезпечення своїх інтересів, почало бути притягальною метою діяльності для різних соціальних груп. Політика й виникла у зв'язку з необхідністю реалізації таких інтересів груп, які зачіпали їхнє суспільне становище й не піддавалися задоволенню без втручання інститутів державної влади. У цих умовах зусилля соціальних груп, класів почали направлятися на завоювання, утримання й використання державної влади. Звідси політику можна визначити як сукупність відносин, що складаються унаслідок цілеспрямованої взаємодії соціальних груп, класів із приводу завоювання, утримання й використання державної влади з метою реалізації своїх суспільно значущих інтересів.

Як глобальний механізм регулювання соціальних відносин політика є способом раціоналізації міжгрупових конфліктів та інституціоналізації міжгрупового діалогу, надання процесам боротьби за владу в основному цивілізованих і мирних форм. При цьому структура й будова політичної взаємодії не дають можливості якійсь одній стороні, яка досягає своєї мети, ігнорувати наявність і протидію конкурентів. У протилежному випадку політика вироджується в монополізацію влади, реалізацію влади у формі адміністративного диктату.

Отже, політика – це особлива система зв'язків, що зберігає об’єднаність життя людей і скріплює їхні соціальні зв’язки з допомогою публічної влади. Вона є засобом приведення руйнуючих суспільство конфліктів до необхідної для суспільства форми і його просування вперед за рахунок підвищення рівня міжгрупової згоди. Політика є тим механізмом перерозподілу найважливіших матеріальних, інформаційних, духовних та інших ресурсів, що перебувають у розпорядженні не тільки держави, але й суспільства в цілому. Політика перетворює руйнівні наслідки міжгрупових протиріч у творчі імпульси суспільного розвитку. Завдяки політиці суспільство звільнилося від варварського способу задоволення групових інтересів боротьби за знищення й знайшло можливість вести конкурентну боротьбу за правилами, узгоджуючи свої інтереси з інтересами соціального цілого.

Питання 12.