Констан Бенжамен (1767-1830) : Політологія у питаннях і відповідях : B-ko.com : Книги для студентів

Констан Бенжамен (1767-1830)

 

Французький письменник, політичний мислитель, представник французького лібералізму. Його теорія докладно викладена в «Курсі конституційної політики» (1816-1830). Основна тема Б. Констана – обґрунтування особистої свободи, що трактується як свобода совісті, слова, свобода підприємництва й особистої ініціативи. Розрізняючи політичну й особисту свободу, він відносить першу до давнини, це право брати участь у здійсненні політичної влади, що у свою чергу призводило до можливості державної регламентації й контролю особистого життя. Незалежність від державної влади, або особиста (громадянська) свобода, з'являється в народів Нового часу, коли участь у політичному житті цінується менше, тому що в сучасних великих державах голос окремого громадянина мало що вирішує. Принцип життя нового суспільства – вільна конкуренція й відсутність жорсткого державного регламентування. Заперечуючи теорії народного суверенітету, Б. Констан переконаний в ототожненні прихильниками поглядів Ж.-Ж. Руссо свободи й влади, що не менш небезпечно, ніж суверенітет абсолютного монарха. Він негативно ставиться до будь-якої форми правління, де існує «надмірний ступінь влади» і немає гарантій індивідуальної свободи. А такими гарантіями виступають суспільна думка й поділ (рівновага) влади. Визнаючи необхідність політичної свободи як індивідуальної гарантії, Б. Констан наполягав на необхідності виборної установи (представництва). Кращою формою правління він вважав конституційну монархію. Монарх утворює «нейтральну владу» у державі й бере участь у всіх видах влади, попереджуючи конфлікти між ними й забезпечуючи злагоджену діяльність. Виконавча влада здійснюється міністрами, відповідальними перед парламентом. Останній складається із двох палат: спадкоємної (палата перів) і виборної (законодавча палата). Вибори в законодавчу палату припускають високий майновий ценз, тому що тільки власники мають відповідну освіту, дозвіл і відповідальність. Винагорода депутатам неприпустима. Нарешті, судова влада є також владою самостійною.